fbpx

Куди українці їдуть від війни: скільки наших виїхало, куди та що їм пропонують

Найбільше українців, звичайно ж, у Польщі. Кордон із цією країною перетнули майже 2,5 млн українців. Проте далеко не всі українці там залишаються.

Від 24 лютого, коли Росія розгорнула повномасштабну війну, свої домівки полишили понад 10 млн українців: 6,5 млн людей переїхали до інших регіонів нашої країни, переважно до західних; ще 4,24 млн осіб виїхали за кордон. І ці цифри продовжують зростати.

Свіже опитування Центру Разумкова, яке проводилося на пунктах пропуску Закарпатської області, свідчить, що 79% українців планують повернутися додому після закінчення війни. Адже 90% з тих, хто виїздить, – це жінки та діти. Їхні чоловіки, брати та батьки залишаються тут, в Україні, захищати її від російських загарбників.

Європейські ЗМІ рясніють заголовками, що такої міграції Європа не знала від часів Другої світової війни. І треба визнати, що це правда. Адже за масштабами кількість українських біженців, які тікають від війни до Євросоюзу, значно більша, ніж міграційна криза 2015 року.

Де в Європі українців наразі найбільше та які умови для тимчасового перебування пропонують нашим громадянам.

Де наших найбільше

Найбільше українців, звичайно ж, у Польщі. Міграційна служба країни звітує, що кордон із Польщею перетнули майже 2,5 млн українців. При цьому пік міграції, судячи з цифр, вже пройдено. Бо лише до 18 березня, менш ніж за місяць повномасштабної війни, кордон із Польщею перетнули трохи більше 2 млн громадян України. Тобто, можна із впевненістю говорити, що потік міграції зменшується.

Хоча в польських ЗМІ все частіше можна зустріти інформацію, що до країни щоденно прибуває біля 20 тис. українців. А залишитися, щоб звернутися за наданням тимчасового захисту, можуть до 2 млн осіб. Хоча офіційно PESEL отримали лише 700 тис. громадян України.

Що таке PESEL? Це ідентифікаційний номер, за допомогою якого держава вас бачить. Він дає 300 злотих (трохи більше 2 тис. грн) разової допомоги та ще 500 злотих (3 445 грн) на дитину. Також людина отримує доступ до медицини та ринку праці. Проте, щоб отримати PESEL, українцям доводиться стояти по чотири доби, займаючи чергу ще від ночі.

Rzeczpospolita пише, що, на думку польської влади, основний фінансовий тягар має взяти на себе Брюссель. У листі до Єврокомісії Міністерство внутрішніх справ Польщі вказало, що на розміщення 1 млн українців із доступом до соціалки та ринку праці країні треба 2,2 млрд євро щорічно. І це без доступу до медицини та дітей – до освіти.

Це стало наріжним каменем всіх дискусій останніх днів у Польщі. Одні кажуть, що державного та місцевих бюджетів на таку велику кількість українських біженців не вистачить, тому їм потрібна централізована допомога Євросоюзу. Інші вважають, що держава може виділяти навіть більше, адже якщо війна прийде до Польщі, то витрати будуть просто неспівмірні.

Наступна зупинка

Від українців Євросоюз не закривається. Навпаки, ухвалює всі необхідні рішення, щоб полегшити процедури оформлення та перебування. Проте одразу зазначимо, що йдеться про тимчасовий захист, який дає право легального перебування в будь-якій країні ЄС до року. Тобто, до березня 2023 року, з можливістю продовження ще на два роки.

На відміну від безвізу, що дає право перебувати в країнах ЄС лише 90 днів, право на тимчасовий захист гарантує доступ до медицини, страхування та працевлаштування. Але одразу зазначимо, що без знання мови зробити це вкрай складно.

У репортажі The New York Times про це прямо каже українська вчителька Оксана: “Ми нікому не потрібні. Вчителі нікому не потрібні. Знання чеської мови є обов’язковим. Вони були готові взяти мене прибиральницею, але мені все одно треба було знайти житло”.

Це правда, нас ніде ніхто не чекає так, як вдома. У Польщі, Чехії та Угорщині (яка, до речі, подає завищені цифри щодо прийнятих 540 тис. українських біженців) українцям доводиться спати у таборах для біженців. Нерідко це триває довго, адже бюрократичні процедури з оформленням в деяких європейських країнах набагато гірші за наші. Україна в цьому плані за кілька років, можна сказати, стала взірцем. Лише на застосунок “Дія” у багатьох країнах реагують так, наче це щось із 22 століття.

Проте багато країн надають прихисток та житло безкоштовно. Навіть на термін, поки людина більш-менш вивчить мову. Наприклад, у Німеччині та Польщі держава заохочує своїх громадян надавати житло тимчасово для українців. Німці за це отримують чималу знижку на сплату комунальних послуг. А поляки – взагалі по 40 злотих (275 грн) на людину в день. Причому житло може надаватися (зазвичай українці живуть під одним дахом із господарями) навіть до 12 місяців.

За цей час можна вивчити базові основи мови. Наприклад, ті ж Німеччина, Франція, Іспанія та багато інших країн ЄС дають можливість українцям вивчати мову безкоштовно на інтенсивних курсах. А в Німеччині можна податися на пакет соціального забезпечення, отримуючи по 360 євро на місяць допомоги.

Ба більше, в Німеччині навіть можна податися на соціальне житло. Що це означає? За законом, кожній людині мають надати мінімум 45 кв. м, і держава компенсує їхню вартість. Тобто, якщо ви за оголошенням знайшли квартиру, що здається в оренду, і вписуєтеся в законодавчі рамки за ціною та квадратними метрами, держава вам компенсує її вартість.

Сполучені Штати обіцяли прийняти до 100 тис. біженців з України, спростивши візові умови. Про це у Білому домі заявили ще 24 березня. Проте відтоді жодних спрощень чи оголошень про прийняття українців не лунало. А от Канада започаткувала відповідну програму, яка надає безкоштовну візу (статус тимчасового резидента Канади), право на працевлаштування та навчання. Проте не надає доступ до безкоштовного житла та медицини.

Насправді ця канадська програма дуже схожа на британську. Вони розраховані на українців, які вже мають родичів чи друзів у цих країнах. Велика Британія видала понад 40 тис. віз українцям. Проте лише тим, хто має в країні сімейні зв’язки, за що офіційний Лондон сильно критикують.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page