Кумедно, але я поставила цьому крапку, коли побачила, як чоловік своїй мамі по 5000 гривень на місяць продовжував давати.

Чому – розповідаю. Чотири роки тому нам із чоловіком його мама, моя свекруха Ірина Іванівна зробила подарунок на весілля – вибачила борг чоловікові.

Як вам? Тобто не гроші чи щось для квартири потрібне подарувала молодим, а так і сказала тоді:

– Синочку, мій подарунок тобі – можеш не віддавати мені гроші.

Справа в тому, що він брав гроші, щоб доробити ремонт у її квартирі. Бо на той момент вони жили разом. І Ірина Іванівна так в ній і живе.

А ми взяли свою, виплачуємо кредит, самі з усім справляємося, чекаємо дитину.

Але сам смак у тому, що борг мамі Рома давно повернув, але мама ніби забула і продовжувала брати у сина по 5000 гривень на місяць!

Хоча в людини як у помічника судді пенсія здогадалися яка. Тому коли я кілька місяць тому випадково про це дізналася, то поставила категоричну крапку, сказала Ромі що це для мене принципово, до розлучення, якщо він продовжить це робити.

Адже я своїм батькам так не допомагаю, хоча теж заробляю непогано- я економіст і веду бухгалтерію трьох маленьких успішних підприємств.

Смішно, але Ірина Іванівна тепер зі мною не спілкується, стала я для неї класичною нелюбов невісткою.

Чоловік від цього засмутився, але мені байдуже, ну дитячий садок, чесне слово.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.