iBilingua

Вчора в нас в селі була неприємна ситуація, поліція оштрафувала нашу сусідку, за те що вона палила бульбиння. Сума була не маленька.

За ці кошти вона спокійно могла собі купити картоплі і жити без турбот. Адже сім’я в неї не велика, живе вона із чоловіком і дочкою.

Нас з чоловіком в цей день вдома не було, ми їздили в місто по справах, а дізнались ми про цю ситуацію вже наступного дня від знайомих.

Звичайно, що паління бульбиння, в селі це розповсюджене явище. Багато хто із тих, що палить навіть і не підозрюють, що це заборонено і карається штрафними санкціями.

Та моя сусідка Ліда, вже ранок наступного дня розпочала з того, що почала звинувачувати мого чоловіка, що то він викликав на неї поліцію, і по його вині вона втратила такі великі кошти.

Почала обзивати нашу сім’ю і казати, що ми ще поплатимось за це. Ми намагались пояснити, що нас того дня навіть дома не було і ми нічого не знали.

Та чути вона цього не хотіла, а можливо і не вигідно їй було це розуміти. Адже завжди потрібно знайти винного в своїх бідах і хто, як не сусід, повинен бути цією людиною.

Вже через два дні вийшла місцева газета, в якій було фото сусідки і поліцейського, який її оштрафував. А під фото все детально описано, що того дня оштрафовано було п’ять таких порушників у нашому селі, серед яких була і наша сусідка.

Розповідалось в тій статті про те, що всіх цих порушників було виявлено за допомогою безпілотника і фото і відео фіксації зроблені саме ним.

Звісно, наша сусідка навіть пробачення в нас не попросила.

Та незважаючи на те, ми як сусіди, відчували, що маємо якось допомогти і полегшити втрату сусідки. Можливо колись вона зрозуміє, що з сусідами краще жити в мирі. Адже ми всі люди і ніхто не застрахований від неприємностей. А рука підтримки від сусіда ніколи не буде зайвою.

Читайте також: В понеділок я за хлібом бігла, і на дорозі зустріла невістку сусідки – Галину з дитиною. Таким спацерком собі прогулювалися. Ну, думаю, празник на носі, певне вже все поробила. А ввечері я забігла до Ольги, бо цукор мені закінчився. Думаю, заодно і огляну їхні покої, чи чисто, чи готово все. Люди милі. Про посуд брудний вже мовчу, то таке. Павутина висить по кутах, як гірлянди, в серванті порохи, салфетки вишиті не білі, а сірі. А вона гуляє з коляскою

Сьогодні мій чоловік заніс певну суму грошей від нашої сім’ї, в знак підтримки. Ліда подякувала і сказала, що їй не зручно тепер.

Мабуть це і було її вибачення, та маємо те, що маємо.

А у вас як життя складається із вашими сусідами?

Чи вдається вам жити в мирі?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!