Мій молодший на шість років 35-річний брат Ігор привів дружину та двох дітей, прописав у нашій спільній квартирі. Ми погодилися, не на вулицю ж їм йти. І вони увесь час на утриманні у батьків сиділи, не працювали.
Квартира у нас розподілена аж на 7 частин. Дружина у Ігоря знайшла іншого, словом, розлучення. А мама примудрилася ще й дачу на онука переписати. Мама невістці і однокімнатну квартиру допомогла отримати. І машину їм купила. А коли я запитав, чому так, сказали, що дача тебе не стосується. Як це не стосується? Я працював, будував, у будинку ремонт робив, все з нуля починали, там раніше тільки сосни стояли.
До речі, квартира трикімнатна, 80 квадратів, і я кажу, що забираю свою частку і все. Мати говорить: «ні, я продаю квартиру, і купую будинок, і ніяких часток не буде». Я вже не впевнений, що вона знову не оформить на онуків, хоч крім них й інші онуки є, яких вона не бачить.
Якось я привіз мамі свого сина посидіти, вона різко відмовила, сказала, що ніколи. Після цього дружина сказала, що більше не поїде до них. Хоча з тими онуками мама няньчиться, де бабуся, там і вони, бігають за нею: бабусю, їсти, бабусю, пограйся! Хотів тоді сказати: іди у мами з татом проси.
І ще молодший брат, можливо, не нашої породи, чомусь усі родичі кажуть: Т”и подивися, ви схожі на батька і на матір, а він смаглявий. Можливо, це гени такі чужі». Мене це непокоїть досі, просто я був тоді ще молодий і не надавав значення, але ходив до нас один смаглявий чоловік, двері встановлював. Мама мені казала, щоб батькові нічого не говорив, батько тоді по відрядженнях постійно їздив. Значить, не дарма батьки часто сварилися… Та й тато не проти був до інших, я його теж не видавав мамі ніколи. Не хотів напевно, щоб розлад у сім’ї був.
Тепер сиджу і міркую, забрати цю частку у квартирі, чи нехай живуть своєю дружною родиною? Тоді дружина мене не зрозуміє. Вона й раніше була проти всяких прописок, хоч каже, це мене, мовляв, не стосується. Мені ніби й не потрібна ця частка, жити є де, але ж вони ходитимуть і посміхатимуться, що нагріли мене. А я теж хочу ходити та посміхатися з них.
Як у такій ситуації бути? Я не хочу виявитися слабким в очах дружини і дітей. Вони ходять і шепочуться за спиною, а я не знаю, що робити.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
