Моїй мамі вже 67 років. Вона вже багато років живе і працює в Італії. Мені було шістнадцять, а брату двадцять, коли мама поїхала туди вперше.

Тато проміняв нас на іншу сім’ю. Знаю, що в нього є діти, нами з братом він майже не цікавився. Декілька разів він був у нас на день народження. Одного разу пропонував нам їхати на Різдво до нього, щоб познайомитися зі зведеним братом та сестрою, але ми з братом відмовилися.

Власне, я завдячую своїй мамі і квартирою в якій ми всі живемо. Брат також має свій дах над головою. Мама нас цим забезпечила.

Василь жив до весілля зі своїми батьками. В нього є ще старша сестра, яка раніше вийшла заміж і виховує двох дітей, правда, п’ять років тому вона з чоловіком розлучилася, оскільки той сильно привчився до “біленької”. Живе вона в тому ж селі, що і мама, але має окрему хату.

І ось його батьки з того часу почали допомагати сестрі і її дітям.

Нам в свою чергу вони не допомагають нічим. Але я і не хочу.

Але два місяці тому в старшого нашого сина був день народження. Моя мама вислала для Тимура подарунок і ще перекинула 500 євро.

Дитина щаслива. Він не тринькає гроші на що попало. Він дуже ретельно підбирає усі свої покупки.

Гроші він положив у свій гаманець і на деякий час про нього забув. А тут недавно прибігає до мене і каже, що його грошей немає.
Я здивована, оскільки ніхто не міг взяти ці гроші.

Ледь дочекалася чоловіка з роботи. Виявляється, він їх “позичив” у сина, бо мама бідкалася, що у дочки дах почав протікати. Його давно пора було міняти, але в сестри грошей немає, і в батьків також.

Ось вона і попросила у Василя, чи той немає, щоб позичити, як я кажу, ” на вічне віддавання”.

А ця добра душа взяв у сина, нічого не запитавши ні у нього ні у мене.

Читайте також: Коли народився перший син, зі мною була мама. Вона прала, готувала, прибирала. Я ж тільки те й робила, що приділяла час дитині. На чоловіка я не розраховувала. А вже коли на світ з’явився другий син, я зрозуміла, що з чоловіком щось не те. Все вияснилося, коли я одна з дітлахами поїхала до дідуся і бабусі. Мирон не знав іншої моделі батька. Але я і тут знайшла вихід

Коли ввечері я підняла бурю, він сказав, що нічого серйозного не сталося, шо ці гроші син би потринькав, а так вони пішли на добре діло.

Ще чого не вистачало. Ще моя мама тільки сім’ю сестри чоловіка не утримувала… Ну дивина та й годі. Моїй злості немає меж!

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua