Моя знайома з Москви (дуже співчуваюча Україні), виправдовуючись, продовжує переконувати, що не всі росіяни хочуть війни з Україною і деякі навіть виявляють свою громадянську позицію, їдучи з країни… При цьому найцікавіше – що я нікого навмисно не ображаю, і переконувати мене ні в чому не треба.
Я вважаю, що проблема росіян (не тільки росіян) не в тому, що вони якісь не такі (люди, по суті, скрізь однакові), а в тому, що держава, насильно зібрана з такої кількості абсолютно різних народів, релігій і традицій неспроможна існувати у формі інший, крім тиранії.
За демократії воно просто розпадеться. А тиранія свідомо заганяє народ у жорстокість, бідність та безкультурність, бо так їм легше керувати.
І інакше не може: тиранія – необхідна умова існування російської держави у його нинішній формі. Тобто це той випадок, коли буття визначає свідомість більшості жителів РФ. І це винахід не путінського режиму, а багатовіковий досвід Російської імперії, – про що і свідчили цитати з книги Де Ланьї “Біг і росіяни”, виданої ще в 19 столітті.
Тому мирне співіснування України з Росією у майбутньому можливе лише якщо вона перестане бути імперією. А для цього треба не з путіним боротися і не з росіянами, а з формою державного устрою нашого північно-східного сусіда. І це має стати одним із стратегічних напрямків діяльності Української держави.
Тим більше, що це розуміють і самі росіяни (щоправда, поки що лише пасіонарні). У Варшаві 8 травня пройшов Форум вільних народів Росії, на порядку денному якого було: деімперіалізація, денацифікація та денуклеаризація Росії.
Серед очікуваних підсумків Форуму – створення перехідного уряду постпутінської Росії. У заході взяли участь відомі російські опозиціонери.
Загалом, лід рушив! Треба не дати йому застрягти в торосах.
Сергій Гармаш, головний редактор в ОстроВ
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
