Олена Зеленська дала українським ЗМІ інтерв’ю, яке транслювалося в ефірі інформаційного телемарафону. Під час нього перша леді розповіла про своїх дітей – 17-річну Олександру і 9-річного Кирила.
Діти зараз перебувають із нею.
“На щастя, змогли собі облаштувати побут, що вони (діти) не мали нікуди їхати і я не мала від них нікуди їхати”, – сказала перша леді.
Олександра цьогоріч – випускниця школи. Вона планує вступати до вишу в Україні.
“Ми всі переживаємо. Це важливий етап в її житті і, на жаль, він припадає на такий складний етап в житті нашої родини і країни. Випускного не буде. Школу закінчуємо дистанційно. Вступати вона буде в Україні. Вона це вирішила ще перед війною. Нічого не змінилося, своїх планів не хочемо змінювати”, – розповіла пані Зеленська.
За словами Олени Володимирівни, вони на доньку не тиснули у виборі закладу для вступу. Дружина президента задоволена, що донька буде навчатися в Україні, адже розлучатися з нею вона б зараз не хотіла.
Олександра буде здавати мультимедійний тест, до якого готується. Який саме заклад і фах донька обрала, перша леді тримає у секреті.
“Ми всі хочемо, щоб вона вступила, не тиснемо на неї. Не буду казати і вона дуже просить, щоб я про це не розповідала. Гуманітарний напрямок. В країні, вдома, будемо навчатися тут”, – зізналася Олена Володимирівна.
Син Кирило, як і всі діти, навчається вдома. Зеленська долучена до цього процесу. І вона дуже хоче, щоб всі діти повернулися 1 вересня до навчання в школах.
Кирило дуже сумує за спілкуванням зі своїми шкільними друзями.
“Він хоче спілкуватися. Наразі зараз це не дуже можливо. Будемо сподіватися, що все ж таки літо дасть нам змогу побачити нові можливості для всіх дітей”, – підсумувала Зеленська.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- На днях вирішила завести синів до бабусі з дідом в село. Але там на мене чекав неприємний сюрприз. Виявляється, брат намовив маму з татом, щоб вони всю хату переписали на нього, бо я вже, ніби, своє отримала. Але ж я то отримала не від батьків. Мама пояснює все тим, що Михайло з дружиною будуть їх з татом доглядати до останнього. Але мені хата не потрібна, щоб жити. Мені б дітей мати куди завести, від задушливого міста
- Коли молодша дочка Лариси кинула “квіточку” з полунички мені прямо на дизайнерські штори, я ледь не луснула від злості, і відразу ж зробила зауваження і мамі і дитині. Як-не-як, а Софійці вже два роки минуло, елементарне вона повинна знати. Сестра чоловіка на мене сильно образилася, і коли взувалася сказала, що з таким ставленням до її дітей, нам Боженька ніколи своїх не дасть
- Відразу ж після весілля невістка взялася керувати. Надумала воду в хату провести, потім ванну кімнату облаштувати. Я їх переконувала до останнього, що в селі цього не потрібно. Не слухали. Син наче очманілий слухав дружину. Потім в рух пішли євроремонти. Я і тут я влізла. Закінчилося все тим, що я одна в хаті залишилася. Ви знаєте, мені так соромно за свій вчинок перед сином і невісткою. Я б хотіла все повернути, але вже пізно
- Свекор сидів в дальній кімнаті з газетою в руках. Я ж прийшла і сказала, що сідаємо за стіл. Він так на мене дивно подивився, і нічого не відповів. Потім свекруха його гукнула – тишина! І вже після цього вона попрямувала в кімнату, щоб особисто йому сказати, що “його величність” можуть йти до столу. Коли ми були наодинці з Андрієм, я його спитала, чому тато так дивно сьогодні поводиться, а він відповів, що це не сьогодні, а все життя так
- На Трійцю був день народження в онука. Ми з чоловіком прийшли гонорово, з конвертом, а ось свати подарували аж коробку цукерок. – Дай Бог, щоб наступного року було легше, і ми купимо подарунок за два роки. – І це в них такі балачки повторюються з року в рік. Але через тиждень я дізнаюся, що вони зі сватом купили собі нову плазму. І ці “бідні взяли її не в кредит, а повністю розрахувалися. Ось так себе треба любити. Мені б соромно було на їм місці