Я прагнула задоволеного й повноцінного життя, у якому я б мала свободу. Я пішла в бізнес і є надзвичайно успішною людиною. Коли мати про це дізналася, вона відреагувала абсолютно незрозуміло.
Кожна дитина хоче бути безумовно прийнятою батьками. Подібним чином батьки зазвичай намагаються підготувати своїм нащадкам найкращий ґрунт для щасливого та насиченого життя.
Вони інвестують у його освіту, присвячують йому свій час. У нас це було саме так. Я згадую своє дитинство як радісну пору, сповнену вражень і пригод.
Батько був дуже освіченою людиною і завжди вмів заробити гроші. Він мав керівну посаду і був шанованою в місті людиною. Йому подобалося говорити про гроші, він пишався собою. Насправді це одна з моделей поведінки, яку я перенесла у доросле життя.
У мене немає проблем сказати комусь, скільки я заробляю. Мені подобається дізнаватися, скільки інші люди отримують за подібні посади, і відповідно коригувати свою зарплатню.
Я декілька років займаюся підприємницькою діяльністю у сфері реклами. Мені пощастило завести профіль в Instagram досить рано. Так я зібрала багато підписників та однодумців, згодом деякі з них стали моїми клієнтами.
Мама – помічник кухаря в шкільній їдальні. Мені подобалося як мама готує, але в той же час я знала, що вона ніколи не була дуже щаслива на роботі.
Це було для мене поштовхом не допускати цього у своєму житті. Вона дуже збентежила мене, коли я відкрила свій бізнес.
– Доню, якби це було так просто, кожен би це зробив. Тобі краще знайти роботу, де ти можеш бути впевненою у собі і у завтрашньому дні, – порадила вона мені. Але цей шлях був не для мене. Я бачила набагато більше грошей у бізнесі та свободи одночасно.
Одного разу, коли у моєї бабусі було велике сімейне свято, зайшла тема про фінанси. Тоді тато сказав, що в нього все добре на роботі, він і досі добре заробляє, і я про це прекрасно знаю.
В повітрі повисла пауза, і мама вирішила спитати, як справи в мене.
Я не задумуючись ні на хвилину, сказала, що на даний час оформляю ФОП, оскільки все хочу робити правильно. В мене і справді вже на той час був гарний дохід.
– Зачекай, значить, ти за останній рік так сильно виросла по доходах? Скільки ти заробляєш на місяць, їй-богу?
Мама витріщила на мене очі.
– Ну так! Сума виходить пристойна!, — знизила я плечима.
Я пам’ятаю, як вона встала і пішла. Я поспішила за нею.
– Ти маєш усвідомити, що життя – це не тільки гроші, а й щось інше. Ти просто стаєш зарозумілою людиною, – гаркнула вона на мене. Я стояла сама не своя.
– Про що ти говориш? У мене просто все добре, – почала я захищатися.
Але мама так і не прийняла той факт з гордістю та радістю, і з того моменту вона просить тата, щоб той зупинив мене, бо великі гроші до добра не приведуть.
Ми зустрічаємось часто, але мама стала після цього мені наче чужа.
Я дуже здивована такою її поведінкою.
Інші ж мами навпаки радіють, коли діти виходять на гарний дохід, а моя мама якась не така…
Що робити в такій ситуації?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
