Дружина, що працює: «Принципово не роблю нічого по дому взагалі»
– Каже, я вдома зараз не роблю нічого принципово! Взагалі! – обурено розповідає тридцятирічна Влада. – Уявляєш, не прибирає, не готує! Після роботи займається виключно своїми справами. Ну, може зі старшою дитиною побалакати, з молодшим повозитися перед сном, от і вся допомога у господарстві та участь у житті сім’ї.
– Стривай. Це хто вдома нічого не робить? Чоловік твій?
– Ну так, Наталю! Ми, каже, з чоловіком домовилися, що я працюю, а він сидить удома з дітьми та займається побутом. Ось, мовляв, і нехай займається у повному обсязі! Рік уже так живемо. Вона взагалі палець об палець нічого не робить у господарстві. Діти, збирання, їжа, тепер ось школа ще, перший клас у старшого – все на чоловіка, ну, на чоловікові її, моєму братові.
Дітей у Наталії та Григорія двоє, старший першокласник, молодшому ще немає і трьох років.
Раніше вони жили «як усі»: Григорій працював, Наталя сиділа в декретах, спочатку з однією дитиною, потім, після невеликої перерви, з другою. Але рік тому батько потрапив під скорочення. Нову роботу відразу знайти не вдалося, і подружжя змінилося місцями.
Наталя вийшла у свій старий офіс і за рік досягла значних успіхів у кар’єрі. Її поставили керувати групою проектів, збільшили зарплатню. Працювати, звичайно, доводиться багато, Наташа йде рано-вранці, приходить пізно ввечері, на вихідних постійно на зв’язку в месенджері та по телефону. Але гроші платять непогані, їм на сім’ю з чотирьох людей цілком вистачає.
Григорій, як може, справляється вдома з двома дітьми.
– Мені брата шкода так, він як білка в колесі день день! – зітхає Влада. – Дітей нагодувати, одяг випрати, білизну перегладити, підлогу протерти, вигуляти всіх, вечерю приготувати. Я як згадаю свій декрет, так здригнуся. Чесно відсиділа від дзвінка до дзвінка, але на роботу летіла на крилах, і точно знаю – більше ніколи жодних сидінь у чотирьох стінах! Так у мене одна дитина. А у брата – двоє.
На перше вересня Влада була в гостях у брата – вітала племінника-першокласника. Окрім Влади, в будинку були ще гості – бабусі та дід винуватця урочистості.
– Григорій носиться квартирою електровіником! – розповідає Влада. – На стіл накрив, курку запік, усім подає, за всіма доглядає, брудні тарілки забирає, чисті тягне, чай заварив, однією рукою дитину бавить, іншою чашки розставляє. Наталя сидить за столом, як королівна, не ворухнеться! Я говорю – може допомогти треба, незручно якось, Гришка бігає, ми сидимо. Ось тут вона мені й заявила – хочеш, мовляв, допомагай, а я не збираюсь принципово. Це не моє завдання.
За словами Влади, дружина брата тепер собі та чаю сама не наллє, і за виделкою не встане – чекатиме, коли чоловік подасть. Адже він сидить удома, а вона прийшла з роботи, яка годує всю сім’ю.
– Я їй намагалася сказати, що ні до чого доброго така поведінка не приведе, але хто б мене слухав! – журиться Влада.
– Та навіщо ти до них лізеш! Люди дорослі, розберуться самі. Вони домовилися, що один заробляє, другий на господарстві – в принципі це чесний розклад.
– Ага! Чесний! – зітхає Влада. – У нас із чоловіком так само було, прямо дежавю. Він працював і заробляв, вважав, що цього достатньо, вдома нічого не робив! У власному будинку не знав, де, наприклад, сіль стоїть. Я гладила, подавала. У результаті під кінець декрету ми мало не розлучилися! Ледве вирулили. І то тільки після того, як сіли, поговорили, і деякі обов’язки чоловік таки на себе взяв. Якби він не пішов назустріч, розлучилися б. Кажу зараз це Наталі, але вона аналогії не бачить чомусь. Твердить, як заведена – мовляв, Гришка на господарстві, а я на заробітках тарілки мити – це до нього.
Права працююча дружина, яка «принципово нічого не робить по дому»? Нехай чоловік крутиться, якщо не працює?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
