Ми з чоловіком довгий час не бачила ні сина, ні невістки, а коли вони постали на нашому порозі, я ледь не зомліла. Аліса була при надії, місяці, десь так, сьомому, а ми ні словом ні духом. Коли Тарас з татом пішов в гараж, невістка мені розказала, що насправді діється і чому вони не балують нас своєю увагою. Припускаю, що тепер свого внука я побачу, коли він в перший клас піде. Іншого пояснення в мене нема.

Я незадоволена тим, що мій рідний син віддалився від мене. Я хотіла поговорити з ним про це, але дізналася речі, які не хотіла чути, і не знаю, як з ними впоратися.

Я готова була заради сина на все, а він “відплатив” мені тим, що майже не розмовляє зі мною. Ми майже не бачимося, і я через це сильно хвилююся. Він все пояснив тим, що у нього було дуже погане дитинство.

Коли нарешті до нас завітали “молоді”, я дуже нервувала. Ми не бачилися майже рік. Син виправдовувався всіляко, щоб не приходити. На пропозицію, що ми до них приїдемо, навіть не подивився.

Вони або будували будинок, або мали інші виправдання. Невже Тарас не розуміє, що я хочу його побачити? Він моя єдина, бажана дитина!

Однак коли вони приїхали, я ледь встояла на ногах.

Вже в дверях я зрозуміла, що невістка Аліса не менше ніж на сьомому місяці. Я не могла приховати збентеження, що не знаю про таку важливу подію.

Чоловік порушив мовчанку і почав їх вітати, я не втрималася – зраділа, але відчула і розчарування. Мені більше не місце в житті мого сина, він навіть не дзвонить мені і не повідомив, що я стану бабусею.

“Побачимо мабуть онука, коли він піде в садок”, – пожартувала я тремтячим голосом. Тарас поводився зі мною дивно протягом усього візиту.

Я була обережною у тому, що говорила. Я помітила, що Тарасу не подобається моя чесність. І тому я приборкала себе, наскільки могла.

Але все одно в одну мить між нами виникла суперечка. Я просто хотіла знати ім’я нашого онука і була трохи здивована їх особливим вибором.

Мені слід було тримати язик за зубами і не говорити правду, а саме те, що вони цим іменем зіпсують життя власній дитині.

Тарас пішов з чоловіком до гаража, щоб щось взяти, а Аліса тим часом розповідала мені, як йдуть справи в їх сім’ї.

Виявляється, мій син ходить до психолога. Бідний хлопець оговтується від того, як я зіпсувала йому дитинство. Не зовсім так невістка сказала, але я це прочитала між рядками.

Сумно – я все життя жила для сина, і тепер чую ось таку “правду”.

Так, я була строгою щодо навчання, але як інакше? Це було його основне завдання – здобути освіту. Потім я забороняла зустрічатися з деякими друзями. Але і тут я все вірно зробила. Один “сидить” бо натворив справ, другий вештається по заробітках в пошуках кращого життя. Я ж хотіла для сина кращої долі.

Я вважала за краще не говорити багато про Тараса, він і так дивився на мене іншими очима. Він обійняв мене на прощання, але я підозрювала, що це було не від щирого серця.

Більш того, мені було зрозуміло, що ми тепер побачимося через дуже довгий час. Він позначив нашу зустріч як якийсь неприємний обов’язок.

Сподіваюся, він хоча б дасть мені шанс бути бабусею. Я не впоралася з роллю матері відповідно до його уявлень, але я також більше не загнана молода жінка. Сьогодні я маю більше часу на дитину і допомагала б з онуком.

Читайте також: Коли мені з Канади подзвонила тітка і спитала, як там мама, я здивувалася, бо знала, що мама вміє користуватися ноутбуком, який ми віддали їй, бо дітям купили новий, і що вони зідзвонюються по відео через день. – Та мама твоя вже майже місяць на зв’язок не виходить, ось я і хвилююсь. – В цю ж хвилину я і подзвонила мамі, щоб вияснити ситуацію. Я знала, що брат має важкий характер, але це вже перебір

І ось скажіть мені, хіба я заслужила такого ставлення від рідного сина?

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!