Самі ми з-під Києва, нас в родині двоє – я і моя менше на два роки сестра Галина. Батьки теж живуть в області.
Після закінчення університету я швидко вийшла заміж, але мій шлюб довго не протримався. У нас з чоловіком не виходило з дитиною, то він швидко зробив лялю одній пані на стронцію і я його мирно відпустила.
Натомість я поринула в додаткове навчання, отримала юридичну освіту і згодилися двома колегами ми відкрили свою нотаріальну фірму.
Сестра моя вийшла у 2021 заміж і вже наступного року стала молодою мамою, у них з чоловіком народилася дівчинка, назвали Яринка.
А потім сталося повномасштабне, чоловік сестри пішов в перших рядах захищати Україну, служить і зараз.
А ми з Галиною і з малесенькою Яринкою виїхали у Францію, де у мене є друзі. Я продовжила консультувати клієнтів в онлайн режимі.
Вже більше року ми тут, у Франції, і тут добре, але час повертатися, на те є багато причин. Мій бізнес вже вимагає моєї присутності, та й чоловік сестри наполягає га поверненні Галини й донечки, зять говорить, що на відстані такий час – то вже не родина.
І він має рацію. За цей час, що ми тут, дещо сталося. Не зі мною, з Галиною. Про це навіть батьки наші не знають, тільки я.
Отже, у сестри стався дуже швидкоплинний роман. І в результаті Галина моя при надії, їй вже через півтора місяці народжувати.
На даний час ми з сестрою ще у Франції, але через пару місяців, як Галина народить, будемо повертатися. От тільки сестра просить мене забрати собі це дитя, щоб її чоловік нічого ніколи не взнав, так само, як і наші батьки. А Яринка ще мала, не запам’ятає цього і буде думати, що хлопчик – її двоюрідний братик.
Галина дуже просить, адже це збереже її родину, Ярина не буде рости без тата, а рідна мама буде бачити свого сина. Сестра говорить, що мені вона цілком може довірити свого малюка, хоч і важко, але плюси такого рішення перемагають.
Нам з Галиною треба вирішити, що робити. З одного боку – це абсурд, з іншого – цілком можливо, що я взагалі не можу мати своїх дітей, і мені за щастя буде полюбити цю дитинку і виростити рідного племінника як свого сина і зберегти тим самим шлюб Галини.
Але чи зможе сестра в майбутньому все життя берегти цю таємницю? та ми обидві – чи зможемо?
Що ж робити? Підкажіть будь-ласк, що думаєте? Адже попросити поради ні в кого зі знайомиз я в цій ситуації не можу! (Імена сестри й племіннички я в цій розповіді зі зрозумілих причин змінила).
Всім дякую за увагу, бажаю миру, добра і щастя!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.