fbpx

На день тата, ми пішли провідати свекра. Але і тут не обійшлося без “причіпок”. Причиною став – телевізор. Син сидів окремо в кімнаті і дивився мультик. Прийшов Дмитро і почав говорити, що це ненормальний мультик, що він в свій час такого не дивився. Все це підхоплює дід, і починається. Звісно, Влад починає нервувати. Коли ми виходили, він навіть не попрощався, бо був на них розлючений. А ось мій чоловік зате світився від щастя, бо показав батькові, що він такий тато, “як треба”, як і той колись

Я не розумію, як на це реагувати. Тому вирішила написати сюди, можливо хтось також має таку проблемку з чоловіком і дасть мені пораду.

У мене чудовий чоловік. Так, він доволі стриманий на емоції, але я навчилась з цим жити.

Разом з Дмитром ми вже більше десяти років. Разом виховуємо синочка, який цього року закінчив третій клас.

Ми живемо окремо від батьків. Мої живуть в іншій області, а ось з батьками Дмитра ми бачимось частіше, вони поруч.

Дмитро лише з нами, і Дмитро зі своїми батьками, це дві різні людини.

Я розумію, що все бере свій початок з дитинства.

Дмитро з’явився у своїх батьків, коли мамі ще не було і вісімнадцяти. Вони, молоді, хотіли гуляти, тому залишали його то на бабусь, а то і на сусідів. За всю свою хлопчачу активність тато його “недолюблював”.

Бувало всього багато і різного, і пролито не мало його сліз. Навіть таке, що Дмитро стояв “на гречці”.

Потім у батьків з’явилася друга дитина, яку, можна сказати, мій чоловік і виняньчив. Вже другий син був їхнім улюбленцем, а ось Дмитро так і залишався “некомфортною” дитиною, бо все “шкодив”.

Чоловік неохоче ділиться своїм життям під одним дахом з батьком, але якщо вже щось і розказує, то все це мене лякало.

Коли в нас з’явився син, я була щаслива, що в нього такий хороший батько.

Так, він не багатий на емоції, але я розуміла, з чим це пов’язано, тому приймала Дмитра таким, яким він є.

Але якщо дома він хороший батько, то в гостях у його батьків він хоче показати своєму батьку, що він такий же як і він колись – строгий.

Кожна наша зустріч закінчується бурею не тільки зі свекром, але й між мною і Дмитром.

Наш син розумничок, в школі відмінник, мені по дому допомагає. Ну що ще треба?

Але чоловік завжди знайде причину показати своєму батькові, що він “суворий” тато.

Він біля своїх баків може “бурчати” на сина, що той не їсть, наприклад, капусти. А дід підхоплює, що треба все їсти, бо ти мужик. Син починає нервуватися, а дідо каже, що так немає бути, що він нами керує, і ми ще отримаємо за це в майбутньому.

Сьогодні, на день тата, ми пішли всі разом його привітати.

Але і тут не обійшлося без “причіпок”. Причиною став, ви не повірите – телевізор.

Син сидів окремо в кімнаті і дивився якийсь мультик. Прийшов Дмитро і почав говорити, що це ненормальний мультик, що він в свій час такого не дивився. Все це підхоплює дід, і починають дитині “діяти на нерви”.

Звісно, Влад починає нервувати. Коли ми виходили, він навіть не попрощався, бо був на них розлючений. А ось мій чоловік зате світився від щастя, бо показав батькові, що він такий тато, “як треба”, як і той колись.

Читайте також: Моя рідна сестра хоче, щоб я свою квартиру залишила комусь із племінників, оскільки своїх дітей я не маю. Але я не для того горбатилась двадцять років в Італії, щоб так легко все їм віддати. Вони мені навіть банана не принесли жодного разу. Добрі вони були, коли я їм гроші передавала. Я Ліді прямо в обличчя сказала, що квартира залишається Арсену. Його діти мене бабусею називають

Дома Дмитро спокійний, активний, грається з сином, а біля діда перетворюється на “дикого звіра”. Він може чіплятися до дитини за будь-що, лиш би вивести його з рівноваги.

Скажіть, будь ласка, це справді так, як я думаю? Він хоче показати перед своїм татом свою “велич”, щоб той мав чим гордитися?

Як з цим боротися?

Бо поки єдиний вихід, який мені приходить в голову, це не ходити до них в гості з дитиною.

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page