На своїй зміні у Червоному Хресті я ніколи нічого не їм і не п’ю. Мені завжди соромно взяти бутерброд, який тоді не дістанеться харківській бабусі, що їхала дві доби у Львів, чи наляканому київському підлітку. Не подумайте, їжі вдосталь, ми ніколи нікому не відмовляємо. Але мені просто завжди соромно, бо ж у мене все є.
Та вчора координаторка сказала очевидну штуку: ви маєте бути у теплі і ситі. Бо від цього залежить ваша ефективність, вміння чітко діяти і вчасно реагувати.
І наприкінці довгої холодної зміни я взяла собі тоненьку вафлю. Зовсім крихітну. І знаєте що? Жодна харківська бабуся не лишилася голодною, жоден підліток не пішов ображеним. Ця вафелька – мій символ self-care.
Роблячи щось для інших, дбайте і про себе. Ви заслуговуєте на цю вафельку, чесно.
Автор – Богдана Романцова, літературознавиця, редактор видавничих проектів в Видавництво “Темпора”, волонтерка “Червоного хреста” (https://www.facebook.com/bogdana.romantsova)
Бережи нас всіх, Боже! Слава Україні і ЗСУ!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джелел, Богдана Романцова, Фейсбук
