НАРОДЖЕНОМУ В УКРИТТІ
Сяйнуло біло в темному дворі
Крізь свист сирен й тривожний зумер болю.
То проліски – маленькі бунтарі
Із-під снігів прорвалися на волю.
Наче нізвідки, наче з прабуття
В цю синю ніч, ракетами розп’яту,
Зійшли в ту мить, як вирвавсь з укриття
Найперший плач, найперший крик маляти.
В підвалі, серед хаосу війни,
Де паморозь іскрить бетонні стіни,
У світ явилось Янголя весни,
Кровиночка, надія України.
Колись месія так у світ прийшов,
Його також ловили супостати.
Живи, дитя! Живи! Неси любов
Наперекір всім іродам й пілатам!
Живи, маленьке! Хай в твоєму сні
Мовчать гармати, й зорі вечорові
Спускаються по вічності струні
У мамині молитви й колискові.
Як пролісок, крізь зими проростай.
Ця ніч тобі ввійде назавжди в груди.
І тим, хто запалив твій тихий рай,
Уже ніколи прощення не буде!
Надія Гуменюк, відома поетеса, прозаїк, м. Луцьк.
Слава Укараїні! Злава ЗСУ!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
