Більшість українців стикаються з проблемами в освітньому процесі дітей. Стикаючись з неприємною для себе ситуацією – не знають кому, куди і як скаржитись. Джерело
Для більш повного розуміння громадянами України того, як писати скарги на освітні заклади, виведено єдиний механізм, яким поділилася Олена Бондаренко в Фейсбуці.
Є 7 важливих правил якими потрібно керуватися:
– Починати рух від нижчих чинів до вищих, а не навпаки. Статистика говорить, що в адміністрацію Президента Щодня Надходить близько 170 ЗВЕРНЕНЬ. З огляду на, що це не основна їхня робота, то ефективність можете собі уявити.
Найбільше, на що ви можете розраховувати – відправка скарги нижчим чиновникам за рівнем. Нарешті, вона виявиться в самому нижньому ланці, в яке ви повинні були звертатися спочатку. Тому краще відразу пишіть скаргу найближчому відповідальному за ситуацію – наприклад, керівнику закладу.
Якщо Він не вирішив проблему, то наступна скарга вже може бути на дії керівника установи до його начальства – управління / департаменту освіти. І так далі.
– Скаржитись тільки письмово, адже усні скарги до справи не пришиєш. Особливо якщо ці “розмови” тільки погіршили ситуацію.
Тому краще все-таки – письмове спілкування, з вхідним номером і обов’язковою вимогою письмової відповіді у встановлений законом термін.
– Вимкніть зайву емоційність в зверненні. На скаргу зі словами “У тій школі все злочинці” адекватної реакції ви навряд чи дочекаєтесь.Опишіть детально обставини, події, на які скаржитеся.
Притягають до відповідальності конкретну людини на підставі порушення конкретних пунктів нормативних актів: посадової інструкції, договорів, законів.
– Більш конкретики. Вказувати конкретно, які статті і які закони були порушені. Фрази типу “Вони всі закони порушили” особливої ефективності не дадуть.
– Завчасно подбайте про докази. Це може бути аудіо, відео, листування, копії документів, письмові свідчення інших учасників подій. Додайте копії доказів до скарги.
Читайте також: Яке свято 6 березня: чого не можна робити в цей день
– Розбиратись у всьому особисто. Не керуйтесь принципом “Без мене розберуться”. Без вас – це кращий варіант розгляду скарги. Тільки не для вас.
Стаття 18 «Закону про звернення громадян» дає право скаржнику бути присутнім при розгляді його скарги, знайомитися з матеріалами, мати адвоката або представника правозахисної організації, вимагати дотримання таємниці.
Зверніть увагу, що батьківський комітет, який чомусь на момент розгляду в повному складі виявляється поруч – таких прав не має. Спілкування дає можливість зрозуміти всі зацікавлені сторони, а також отримати додаткові матеріали для скарг.
– Не плекати ілюзії, що всіх звільнять. «Нехай всіх звільнять» – часте очікування. Воно обгрунтовано не так серйозністю порушення, як психологічним дискомфортом самого скаржника – адже якщо не звільнять, то з цією людиною доведеться спілкуватися далі.
А як, якщо я вже на нього поскаржився? Не за будь-яке порушення потрібно і можна звільняти. Ваше вимога – припинити порушення і покарати винних, а ось яким чином це зробити – вирішує адміністрація.
Якщо вони виберуть неправильний спосіб і воно триває – це вже привід скаржитися на адміністрацію.
