На кожному сайті анекдотів можна знайти цілий розділ про тещу. Про неї розповідають такі історії, що складається відчуття, ніби корінь світового зла вже давно знайдений. І ім’я цього зла – теща. Хитра, не мудра, зловмисна, критична, ідеально вписується в образ баби Яги. І повна їй протилежність – свекруха. Ні на одному сайті анекдотів такого розділу не знайдеш! Вражаюче, наскільки це несправедливо, і наскільки не відповідає дійсному стану речей!

Як ви, напевно, вже здогадалися, я – теща. І, смію вас запевнити, відмінна теща. Це у нас спадкове, моя мама теж відмінна теща. Звідки я знаю? Напевно, інтуїтивно здогадуюся за непрямими причинами. Мій перший чоловік, так і не одружився після нашого розлучення, досі називає свою колишню тещу мамою, приходить в гості, дарує подарунки. Що, звичайно, надзвичайно дратує мене, але мама стверджує, що: “Не можна проганяти людину, яка щиро до вас тягнеться, і потребує вас. Мій другий чоловік, теж, до речі, колишній, спілкується з моєю мамою набагато частіше, ніж з власною.

Як би я не злилася на маму за те, що вона до цих пір шанує моїх колишніх, сама роблю так само. Це у нас спадкове – приймати раз і назавжди чоловіка, що увійшов в нашу сім’ю. З усіма недоліками, і зі “списком правопорушень”. Мій зять – ідеальний чоловік, з однієї простої причини: він зробив щасливою мою дочку. Вона любить, вона щаслива – мені більшого не треба.

Звичайний хлопець, зі звичайною роботою. Яка різниця? Я ж то знаю, що сімейне щастя не з фінансового достатку складається, а з душевної злагоди. Є таке розуміння – гроші прикладуться, тому що захочеться, як слід подбати про улюбленого або улюблену.

Я виховувала обох, вчила відносинам, але непомітно, без нотацій. Просто завжди була на стороні того, хто правий в дану хвилину, завжди була об’єктивна, і в той же час намагалася їх помирити. Але не словами, а ситуаціями. Одним словом, дорожила їх любов’ю більше, ніж вони самі, молоді та дурні.

Хто ж любов’ю-то розкидається? Тільки молоді. А я, тітка стара і мудра, знаю, що це єдине, що треба берегти. Тому в дочки заохочувала жіночність, а в зятя – мужність. Напевно, тому і стала улюбленою тещею.

Я стала “цементом”, який скріплює відносини моєї дочки і її чоловіка. Чи важко це? Ні, якщо ти вмієш радіти за інших, а не тільки співчувати їх неприємностям. Якось сама по собі утворилася традиція довгих задушевних сімейних бесід.

Молодь у мене рідко сваритися, а миритися швидко. Я знаю, що зять мене поважає і любить, а я ставлюся до нього як до сина рідного, якого у мене ніколи не було. А як же інакше? Він же дочку мою любить, і щасливою робить. Чого матері потрібно для щастя? Щоб діти були щасливі.

Тому ні я, ні моя мама, анекдотів про тещу не розуміємо, і не приймаємо. А ось свекрухам своїм претензії пред’явили б із задоволенням, тому що немає гірше жінки, яка ревнує єдиного чоловіка, якого вона любить все життя. Так що матусі, у яких є дочки, дружіть з зятями, і ніколи на старості років не залишитеся одні.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – griswoldhomecare

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook