iBilingua – Сторінка 1452 – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Мама вирішила свою квартиру переписати на мене, а брату Дмитру це дуже не сподобалося, на його думку, якщо у мами двоє дітей, то і квартиру вона мусить ділити на двох. Але ж у брата вже вседобре із нерухомістю, а я живу із мамою чоловіка. Тому, я вважаю, все справедливо, а брат просто не дає тепер мамі проходу. – У тебе двоє дітей, а ти так несправедливо квартирою розпорядилася, – ходить за мамою Дмитро. Діма заявив, що мамі онуків не бачити

Мама вирішила свою квартиру переписати на мене, а брату Дмитру це дуже не сподобалося,

рецепти 0

Картопляний пиріг на сковороді. Така ароматна, апетитна і ситна страва готується дуже просто!

Така ароматна, апетитна і ситна страва готується дуже просто. Добавки у вигляді ковбаси та

життєві історії 0

Я так і не змогла зрозуміти, чому вона вирішила, що життя з нею краще за життя в дитячому будинку?

Я не знала інших родичів. Ми жили вдвох: я та мама. Мені не можна

життєві історії 0

Мати та дочка живуть кожна у своїй кімнаті, обидві працюють, платять за квартиру навпіл, харчуються окремо, ніхто нікого не забезпечує

У сусідів знову непорозуміння, знову щось вони не поділили між собою в який же

життєві історії 0

Після весілля було прийнято рішення, що ми з Микотою йдемо жити до його мами, хоча я, погоджуючись на такий крок, розуміла, що буде дуже нелегко. Я б була щиро рада, якби Іванна Дмитрівна переїхала жити до майбутнього чоловіка, але вийшло так, що ми змушені були поїхати до моїх бабусі з дідусем. Вже зараз, хоча минула лише осінь, я помічаю, що їм заважає дитина, хоч вони й люблять Богданчика дуже, але постійно з ним в одному будинку – це вже не для їхнього віку. А тут я дізналася, що знову при надії. Зараз ми живемо в цій квартирі, у Іванни Дитрівни є ключі

Після весілля було прийнято рішення, що ми з Микотою йдемо жити до його мами,

життєві історії 0

Коли ми з Назаром познайомили наших мам, то помітили дещо дивне. І вони нам через це забороняють одружуватися

Мені зараз 27 років і я збираюся заміж за мого коханого хлопця Назара. Але

життєві історії 0

Дочко, ну як ти так можеш говорити! У вас же є можливість, як це ви не допоможете дітям? Оленко, це не по-батьківськи, – дивується моя мама. Ми з чоловіком Денисом досить молоді. Але до 35 років встигли заробити на кілька квартир у столиці та одну у передмісті. Дуже часто чую, що ми молодці, що заробили дітям на майбутнє житло. Ми вирішили, що перепишемо на них велику квартиру в передмісті у 100 квадратів, не більше

Ми з чоловіком Денисом досить молоді. Але до 35 років встигли заробити на кілька

життєві історії 0

Вже п’ять років ми з Романом живемо разом із його батьками. Ми будуємо свій будинок, залишилося ще внутрішнє оздоблення. Але я згодна вже зараз переїхати в необлаштовані стіни, аби більше ніколи не бачити Романову маму. З першого дня в цій квартирі я не розуміла цей звичай-ритуал. Свекруха сказала, що у них у сім’ї так завжди було і заради мене вони не збираються нічого міняти

Вже п’ять років ми з Романом живемо разом із його батьками. Ми будуємо свій

життєві історії 0

Мені 44 роки. Розлучена, вільна, самодостатня, діти дорослі. Торік поверталася з відрядження і у поїзді познайомилася з Русланом. Він виявився цілком приємним і цікавим супутником. Коли приїхали у івано-Франківськ, обмінялися телефонами. З того часу і зустрічаємося. Жити разом не живемо, але бачити одне одного завжди раді. Проводимо разом вихідні, свята. Просить у борг, навіть не знаю

Мені 44 роки. Розлучена, вільна, самодостатня, діти дорослі. Торік поверталася з відрядження і у

життєві історії 0

Мене звати Алевтина, мені 33 роки. Ми зустрічалися з Артуром до весілля чотири роки. Стосунки наші були на відстані у 200 кілометрів, тому бачилися ми лише у вихідні і у свята. Довго збиралися жити разом, і ось я вирішила переїхати до нього. Коли я переїхала, ми одразу дізналися, що станемо батьками. Артур хотів дитину

Мене звати Алевтина, мені 33 роки. Ми зустрічалися з Артуром до весілля чотири роки.