iBilingua

Василь у мене хороший, добрий, турботливий, діток дуже чекає. Але ось сім’я у нього… Ми живемо в селі. я тимчасово не працюю, Василь заробляє мало. Мої батьки зі шкіри геть лізуть, щоб нам легше жити було, і я розумію, що вони всероблять і навіть більше. І продукти нам купують, і за машину кредит моя мама оплачує за нашу, і гроші дають. У тій родині все по-іншому. Василь до 26 років віддавав зарплату мамі

Василь, нинішній чоловік, у мене хороший, добрий, турботливий, діток дуже чекає. Але ось сім’я

життєві історії 0

Орися сиділа за накритим столом, до якого так ретельно готувалася два дні. – Таки не приїхали! Забули! Про рідну маму та бабусю забули в день її народження, – думала вже не молода жінка. Підскочивши зі стільця вона взяла до рук телефон. – А чого це я тільки про себе думаю? А може щось у них трапилось? – Орися поспіхом натиснула на контакт “моя Маруся”, а після довгих гудків почула заспане – “Алло!”

Орися сиділа за накритим столом, до якого так ретельно готувалася два дні. – Таки

життєві історії 0

Моя дружина тільки те й робила, що готувала їсти, доглядала за дітьми, і з нетерпінням чекала мене з роботи, а мені цього було мало. Ось тому я й звернув увагу на Лілю. Вона була геть іншою. Що молоде то молоде! Я не збирався йти з сім’ї, де у нас є двоє діточок, просто захотілось перед друзями “шиканути”. – Уляна б так ні про що й не здогадалася, якби одного дня не прийшла на роботу без попередження

Моя дружина тільки те й робила, що готувала їсти, доглядала за дітьми, і з

життєві історії 0

Бабусю, не віддавай мене, – тремтячим голосом просив Сергійко. – Я вже не молода. Не маю я сил за тобою глядіти. Тобі і їсти завжди щось свіженьке треба, і уроки робити. Ні, не впораюсь. я. Не хвилюйся! В дитячому будинку у тебе буде багато друзів. Там краще, ось побачиш!

Бабусю, не віддавай мене, – тремтячим голосом просив Сергійко. – Я вже не молода.

життєві історії 0

Так вийшло, що я “перетягла” чоловіка від найкращої подруги до себе. В той час Матвій здавався мені ідеальним чоловіком. Ми довго потайки зустрічалися, та одного дня я таки поставила питання руба: “Я, або вона. Вибирай”. Звісно, Матвій вибрав мене. Та найбільше здивувало те, що Ірина з легкістю його відпустила. І лише згодом я зрозуміла – чому!

Так вийшло, що я “перетягла” чоловіка від найкращої подруги до себе. В той час

життєві історії 0

Ми з Артемом в самій звичайній обстановці сиділи за кухонним столом, і вечеряли борщем, як він тихо і геть не виразно запропонував нам “якось при нагоді”, сходити до РАЦСу. Я тоді ще подумала, а справді, для кого вся ця церемонія з квітами та каблучкою. Ми давно не молоді люди. Позаду мене вже є два невдалі шлюби. Розписалися і стати жити у мене, своїх квартири Артем не мав, жив на орендованій

Ми з Артемом в самій звичайній обстановці сиділи за кухонним столом, і вечеряли борщем,

життєві історії 0

Василинка сиділа за дитячим столиком і малювала. Вона ніби знала, що буде відбуватися найближчим часом, тому й не здивувалася, коли з-за плеча до неї заговорили. – Що ти таке малюєш, принцеско? – Хіба ти не бачиш? Тебе, себе і матусю. – На очі Дмитра насунулись сльози. Додому він летів, ніби на крилах. – Люба, у мене до тебе серйозна розмова!

Василинка сиділа за дитячим столиком і малювала. Вона ніби знала, що буде відбуватися найближчим

життєві історії 0

Мамо, я більше не можу дивитися, як з тобою живуть Катя та Володя. Сьогодні я забираю їх до себе, – сказала сестра Анна. Мама ледь піднялась з ліжка, глянувши на нас одним оком, махнула рукою. – Чудово! Тепер я вільна жінка, і можу робити, що хочу. Бери, я тільки “за” – сказала вона, і знову плюхнулась на матрас

Мамо, я більше не можу дивитися, як з тобою живуть Катя та Володя. Сьогодні

життєві історії 0

Мирося, дружина Мирона, не змогла ощасливити його статусом “тато”, тому я не бачила нічого поганого в тому, що наша дружба переросла в дещо більше. Я не хотіла їхнього розлучення, але коли дізналася, що скоро в нас буде малюк, наполягла на цьому, бо не хотіла, щоб дитинка з’явилася не в справжній сім’ї. І ось недавно я зустріла її, колишню. І де б ви подумали? – В магазині з дитячими товарами. Виявляється, Мирон про все це знав

Мирося, дружина Мирона, не змогла ощасливити його статусом “тато”, тому я не бачила нічого

життєві історії 0

Стас швиденько погодився на мою пропозицію. Нас нічого не тримало разом, про якість почуття не було й мови. Вже через деякий час я в’їхала в свою квартиру. Як сьогодні пам’ятаю, в руках у мене був один чемодан. Крок за кроком я зробила в ній ремонт, купила нові меблі. Наші діти вже дорослі, і думаю, вони зрозуміють, що так нам обом буде тільки краще. Я була заміжня цілих 33 роки, з мене годі

Стас швиденько погодився на мою пропозицію. Нас нічого не тримало разом, про якість почуття