fbpx
Коли я влаштувалася на роботу бухгалтером, мене злегка здивував той факт, що майже всі дівчатка навкруг мене, були самотніми, але навіть ті, які мали біля себе чоловіків, не були мамами. Пропрацювавши пів року я з радістю на обличчі повідомила усім, що ношу під серцем дитятко. Особливої радості я не відчула, але це мене не бентежило. Поки жіночка зі столової не розповіла мені всю правду
Не дай боже комусь працювати в такому колективі. Коли я влаштувалася на роботу бухгалтером,
Бабусі сиділи під під’їздом, і не переставали бурчати. – Ну хто таке бачив? Вона, мабуть, спідницю дома забула. А це обличчя розфарбоване, ви його бачили? Можна ж налякатися, як вночі повз пройде. – В свою адресу Андріяна чула не раз такі “поговорки”, та бажання зупинитися, і поговорити з бабусями, які більше не мають чим зайнятися, не було. Та одного дня терпець все ж увірвався
Ох і бабусі! Все їм потрібно знати! Бабусі сиділи під під’їздом, і не переставали
Я в той день мала велике бажання готувати. Свіжозварений плов та салатик я поклала акуратно на тарілочку і понесла до баби Ольги. Вона, жіночка старенька, але дуже охайна. Єдиний син так і не одружився, і мамі можна сказати, нічим не допомагав. Єдиною її допомогою були небайдужі сусіди, сама вона до магазину вже не ходила. І ось заходжу я в квартиру
Тепер не знаю, може й не правильно вчинила, що не вислухала бабусю Ольгу. Я
Виростивши трьох дітей, батьки зовсім не думали, що у них народиться Віра, така пізня і не бажана дитина. Піднімаючись в гору з важкими сумками, набитими різними делікатесами, Віра проте з радістю йшла  рідними місцями. Ось уже з’явилися перші будинки, подекуди з димарів рівними цівками здіймався дим. На вулиці стояла пізня осінь і небо було затягнуте сірими хмарами. Було похмуро, але тільки не в душі у Віри.Підійшла до рідної домівки, вона присіла біля палісадника на лавку. Перевела дух, підхопила сумки і зайшла в хвіртку
Піднімаючись в гору з важкими сумками, набитими різними делікатесами, Віра проте з радістю йшла 
13 років тому мама продала квартиру в нашому місті і купила моєму молодшому братові кімнату в Києві. Моя сім’я – я, чоловік і дитина – тоді жила в бабусиній трикімнатній квартирі, яка була записана на маму. І саме цю квартиру було вирішено продати, щоб купити вісімнадцятирічному Ромі житло в столиці. Брат виріс, мама взялася за «чесний» розподіл. А недавно вона мені сказала, що її життя прожите даремно. Що вона народила двох дітей, ночами не спала, а все це було даремно: тепер вона нікому не потрібна
13 років тому мама продала квартиру в нашому місті і купила моєму молодшому братові
Перед випискою я попередила чоловіка, щоб його матусі в моєму домі не було. В той день її там дійсно не було, як і не було речей моїх мами і тата. Одяг, фотографії, мамині улюблені парфуми – не залишилося жодної речі, жодного нагадування про жили тут людей. Вона все викинула. Через два дні вона знову прийшла, знову притягла ріелтора. Вони втрьох, чоловік до них приєднався, почали мене вмовляти продати квартиру
Моя колишня свекруха – безсовісна людина. На жаль, це не голослівні звинувачення. На прощання
Купила я собі машину, без допомоги чоловіка. Все, що заробляє чоловік, осідає в кишенях його мами. А мені набридло постійно просити – відвези, забери. Адже я – не його мама, мені можна і відмовити. Дізналася свекруха про моє придбання, відразу пристрибала і сказала: ,,Я там недоїдаю, а вона тут собі машини купує! Цінуй, що у тебе є я – машину на мене оформиш, податки менші будуть. Поїхали!”
Купила я собі машину, без допомоги чоловіка. Все, що заробляє чоловік, осідає в кишенях
Після освідчення і такого омріяного “так”, я влаштувався на ще одну роботу – на святкування весілля потрібна чимала сума. Через це ми з Іринкою дуже рідко бачилися. Того дня я взяв собі вихідний, а ось Ірину, навпаки, викликали на роботу додатково. Вона працювала барменом у кав’ярні. Я валявся на ліжку, як пролунав дзвінок на телефон – Ірини телефон. Вона випадково залишила його у ванній кімнаті
Не думав, що мене спіткає така життєва ситуація, але, на жаль. Після освідчення і
Потім з’явилася я. У нас відразу налагодився контакт. Марічка – чудова, весела, добра дівчинка. Як ми стали разом жити, я взяла на себе обов’язки матері. Колишня, дізнавшись, що ми стали разом жити, активізувалася, стала частіше приїжджати: через неділю, через дві неділі – це часто. Якось колишня Максима сказала мені
Я вийшла заміж за чоловіка з 9-річною дочкою. З дружиною вони розлученні з дворічного
Тягнеш величезні сумки з магазину, що руки відвалюються, а чоловік каже: “Ну треба було тоді 2 рази в магазин сходити і принести по маленькому пакету”. Зараз ми накопичуємо гроші на початковий внесок в іпотеку і вирішили відкладати повністю його зарплату, а жити на мою. Якщо йому щось потрібно, Діма знає, що є заначка і можна все собі дозволити, тільки буквально за останній тиждень витратив близько 17 тисяч, просто на непотріб якийсь
Ми з чоловіком Дмитром в шлюбі два роки, до цього жили 2 роки разом.

You cannot copy content of this page