fbpx
В родині батьків мого чоловіка ніколи не святкують ні дні народження, ні інші свята. Навіть зустріч Нового Року не має нічого спільного зі звичними нам веселощами біля ялинки – посиділи біля телевізора з тарілкою олів’є – ось і все свято. Як так, дивні люди. Я вирішила чоловіка до іншого привчити. Але краще б він мене не вітав
В родині батьків мого чоловіка ніколи не святкують ні дні народження, ні інші свята.
Втомлена схилена жінка сумно йшла вулицею. Ще молода зовсім. Вероніка щойно виписалася з лікарні і повільно брела тротуаром уздовж будинків, несучи в руці пакет. Операція пройшла успішно, але настрій був на нулі. Коханий тепер з найкращою подругою. З роботи скоротили. – Донечко, допоможи… Пенсію вкрали, а я сама, допомогти мені нікому… Три дні вже голодна, допоможи хоч на батон хліба. вона дістала з кишені останні 500 гривень
Втомлена схилена жінка сумно йшла вулицею. Ще молода зовсім. Вероніка щойно виписалася з лікарні
Мої батьки постаріли. Вони і були не дуже молодими, коли я народився. Зараз мені 38, моїй мамі 67, а татові 73. Пішов третій рік, як я сприймаю своїх батьків старенькими. Справа в тому, що вони перетворилися в моїх бабусю і дідуся
Мої батьки постаріли. Вони і були не дуже молодими, коли я народився. Зараз мені
– Знову ви, – Ігор знехотя відкрив двері, – Оксанко, твоя матінка завітала! Теща непривітно зиркнула на Ігоря і широко заусміхалася, побачивши дочку оксану. – Оксанко! Як я рада тебе бачити! – І я рада, – відповіла молода жінка, обіймаючи матір, – А ти чого тут? Повз проходила?
– Знову ви, – Ігор знехотя відкрив двері, – Оксанко, твоя матінка завітала! Теща
Я подивилася у вічко, побачила молоду дівчину івідчинила двері. Побачивши мене, дівчина сказала: «Я чекаю дитинку від вашого чоловіка» Мене як ніби облили цебром холодної води.
Я подивилася у вічко, побачила молоду дівчину івідчинила двері. Побачивши мене, дівчина сказала: «Я
У мами в серванті жив кришталь. Салатниці, фруктовниці, під оселедець. Все громіздке, непрактичне. І ще фарфор. Гарний, з переливчастим малюнком квітів і метеликів. Набір з 12 тарілок, чайних пар і страв під гаряче. – Мамо, можна? – Не треба, це для гостей. – Відвези мене на ринок, – попросила мама одного разу. Мама фанат контролю. Їй важливо, що це вона прийняла рішення про покупку. – Півтори тисячі, – каже продавець
У мами в серванті жив кришталь. Салатниці, фруктовниці, під оселедець. Все громіздке, непрактичне. І
Бізнес Юри впевнено зростав, а згодом, щоб приводити нових партнерів, він їздив у інші країни. Цього дня Юля як ніколи ніжно поводилась з чоловіком. В чемодан вона акуратно вискладувала сорочки та костюми. – Так не хочеться тебе покидати, – говорив він Юлі, дивлячись в її чарівні волошкові очі. Та доля ніби підслухала його. Рейс відмінили, і Юра не попередивши дружину, повернувся додому
І буває ж таке в житті. Ніби з тобою поруч людина, якій ти на
Коли ми під’їхали до пологового будинку, всі родичі Руслана вже були там. Сама ж Олеся час від часу виглядала стурбовано у віконце, і махала нам рукою. Такий натовп під дверима клініки був цікавий всім працівникам, ще б пак – вулик, повз який просто так не пройдеш. Нарешті з’явився і новоспечений татусь. Святкувати це дійство ми відмовились, але не всі такі розумні
Коли ми під’їхали до пологового будинку, всі родичі Руслана вже були там. Сама ж
Я, звичайно, гостей люблю, але коли майбутня сваха приперлася без попередження, мене трохи “смикнуло”. Ще з коридору почала оглядати наше майно. – О, робот пилосос у вас є! Ну це означає, що живете дуже добре. – Потім пройшла у вітальню. Сіли ми за стіл, а вона моєму Івану давай нагадувати про придане. Ми сучасні люди. Я вже давно і посуд для Каті придбала, і постіль, і рушники. Дійшло до того, хто скільки на весілля дарує
Я, звичайно, гостей люблю, але коли майбутня сваха приперлася без попередження, мене трохи “смикнуло”.
Живуть вони зараз втрьох в квартирі Зої Олексіївни і дитинку чекають. Алла виявилася старанною і вихованою невісткою на радість свекрухи. Тільки Зоя Олексіївна в магазин піде за продуктами – приходить, а підлоги намиті все. Поки Антон на роботі пропадає, вони вдома по господарству займаються. Невістка все переживає, що допомогти не може як слід – з магазину сумки притягти, раз в положенні знаходиться, але Зоя Олексіївна і так не натішиться такій турботі від невістки
– Куди ж я тебе запрошу, – сплеснула руками Зоя Олексіївна, у мене ж

You cannot copy content of this page