fbpx
В останню путь діда Якова проводжало все село. Люди лили солоні ріки від жалю до старого і кипіли обуренням від вчинку Олени. Якби не втекла ще вчора, село точно вклало б її поруч з Яковом. Проводжав старого Якова і сивочолий отець Макарій. Плакав, мов дитина мала, бо ж не міг за християнським звичаєм відспівати друга. Діда Якова в селі не інакше, як Святим кликати
В останню путь діда Якова проводжало все село. Люди лили солоні ріки від жалю
Два слова, якими Аваков відреагував на своє звільнення
Два слова, якими Аваков відреагував на своє звільнення – так, вже колишній міністр внутрішніх
Гість мабуть не насолодився святом зустрічі з другом до кінця, бо притягнув з собою пляшку заморську чеську, яку в гордій самоті розпив, бо Іванович відмовився. А потім став говорити Ганні Петрівні дивні речі. Про те, що Роман Анет пузату взяв, що Дениско не його син, що Анет взагалі легкої вдачі. Ледве-ледве його батько Романа втихомирив
Ганна Петрівна натішитися не могла на внука. Ладненький такий вийшов, міцненький! Жінка в ньому
Ми приїхали пізно. Мама нагодувала нас вечерею і напоїла чаєм. Коли Матвійко заснув у кімнаті, мама попросила присісти з нею за стіл до розмови. – Я вже не в тому віці, щоб з кимось жити. Ми не уживемось, і ти це прекрасно знаєш. Переночуєте, і збирайтесь додому. Ігор твій чудовий батько. Про дітей треба думати, а не про себе. – Сльози так і покотились по обличчі
Ми приїхали пізно. Мама нагодувала нас вечерею і напоїла чаєм. Коли Матвійко заснув у
Ірина Іванівна зраділа, коли побачила біля воріт автівку, та з неї вийшла лише невістка. – А де ж Дмитро? – Давайте пройдемо в дім, і я все розповім. – Голос жінки затремтів. – Та не хвилюйтесь, живий-здоровий ваш син, аж занадто. Молодуху собі знайшов, і покинув нас з дітьми. Вже більше тижня дома не ночує. – До міста поїхали вже разом. Першим чином Ірина Іванівна вирішила поговорити з розлучницею
Ірина Іванівна зраділа, коли побачила біля воріт автівку, та з неї вийшла лише невістка.
Я в той час відпочивала з друзями на дачі за Львовом. Зателефонувала тітка Рая, і приголомшила мене новиною. Справа в тому, що у мене своя квартира, але щоб вона була усім обладнана, не скажу. Мені так добре, а це найголовніше. – Ти ж пам’ятаєш Катерину? Вона вже школу закінчила і вступила до університету. Можна вона в тебе один день переночує? – Я не була в захваті, але погодилась
Я в той час відпочивала з друзями на дачі за Львовом. Зателефонувала тітка Рая,
З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки все почалося, вони залишили там все, що мали, і переїхали до Києва. Молодша донечка вже з’явилася тут. Живуть вони добре, хоча й квартиру придбали не в новобудові. А ось друга мамочка, корінна киянка. Чоловік працює на такій собі роботі, а чого трудитися, квартира є, не бідують. Але недавно поговорили ми з не по душам
З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки
Моя дитина вчиться в школі в другому класі, в колективі більше 20 дітлахів. За матеріальним становищем у нас сім’ї різні, є і дуже забезпечені, є і незаможні. Але є один хлопчик, сім’я якого дуже потребує. Забираю дочку додому, каже, що дуже  прямо голодна. – Мамо, я сьогодні не їла. Ти мене тільки не лай. У мами Іванка грошиків ж на обід немає, він після нас доїдає. Одна з мам каже, що її таке не влаштовує. Іванко доїдає за дітьми, своїм виглядом іншим дітям апетит псує
Одна з мам каже, що її таке не влаштовує. Іванко доїдає за дітьми, своїм
Ірина відкрила холодильник і взяла до сніданку ковбаски недешевої, сиру і масла. Поглянула на поличку матері чоловіка: там лиш шматочок лавашу і яблуко надрізане, ділить на шматочки, аби надовше вистачило. Ірина задоволено хмикнула: «Ну, ну! Подивимося, скільки ж ти отак на власних харчах протягнеш?» Спочатку, поки в жінки були збереження, нічого в своєму житті Галина Маратівна не міняла: перукарня, манікюр, кафе і кіно з подругами. Ірина тихцем посміхалась і чекала, коли ж “прийде коза до воза”. Кидала 200 гривень за квартиру у місяць, оце і все
Ірина відкрила холодильник і взяла до сніданку ковбаски недешевої, сиру і масла. Поглянула на
-Мені така дитинка не треба, – Ольга відвела очі до вікна. – Вийшла якась бракована. Я нормальну собі хотіла, не буду її забирати. І не вмовляйте! Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й винесла їй рідна матуся вирок
Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й

You cannot copy content of this page