iBilingua

У моєї сестри є квартира у Луцьку, яку батьки подарували Марині на весілля. І ось до них свекруха в гості приїхала, тиждень погостила і зробила неймовірно прекрасну пропозицію. Мешкає Іванна Едуардівна в шикарному місті Нововолинську, є у неї там квартира, але їй квартира у Луцьку подобається більше. А не погодяться – то спадщини позбавить

У моєї сестри є квартира у Луцьку, яку батьки подарували Марині на весілля. І

Без рубрики 0

Приїхав до нас на новорічні свята з Полтавщини мій дядько Богдан Романович, якого я бачив останній раз у 10 років. Через 20 років він оце приїхав у гості з родиною, всього 5 чоловік. Ну що ж, прийняли, зраділи. Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль: – Ти не дивися, він хоч і ламається, але це вже майже ретро і скоро ти його зможеш продати за всі гроші світу! А Тойоту – мені

Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім,

життєві історії 0

Сестричко, благаю, забери Дарину собі! Ти ж сама прекрасно бачиш, не має у мене материнських почуттів, і не буде, – сказала мені того дня Ірина. Я хотіла її переконати в протилежному, але для чого обманювати саму себе. Вже за деякий час Даринка, яку я любила, як племінницю, була мені донечкою. – Ти, головне, не передумай!

Сестричко, благаю, забери Дарину собі! Ти ж сама прекрасно бачиш, не має у мене

життєві історії 0

Два перші дні нового року Людмила Григорівна якось протрималася. А сьогодні о 7.30 вже дзвонила у двері. Та так нетерпляче! Сяє, мов новорічна зіронька на ялинці. Ну, ще б пак, вона ж не прсто так прийшла, а з такою пропозицією, від якої я мала на стелю від захвати вистрибнути! Тицьнула малим по пакетику цукерок – і одразу до головного. Зі щасливим блаженством на обличчі, оглянувши все довкола оцінюючим поглядом експерта вищої категорії, видає

Два перші дні нового року Людмила Григорівна якось протрималася. А сьогодні о 7.30 вже

життєві історії 0

У перший день нового року мій дядько Роман віддав Господу душу. Вю родину тітка Стефанія обдзвонила, запросила на прощання. Що ж, належало віддати шану, поїхали учора зрання в село. За столом було не більше 25 людей. Вони сиділи у невеликому кафе на околиці села, на узбіччі траси, бо іншого закладу поблизу не знайти.Тітка Стефанія дуже постаралася, щоб усі пішли ситими. Але тут моя двоюрідна тітка Лариса та дві її дорослі дочки таке вчудили. – У них якраз усе гаразд. У кожної по машині та грошей на одяг вистачає. вони он у Чехії який рік на заробітках, це на свята приїхали. Вони завжди так

У перший день нового року мій дядько Роман віддав Господу душу. Вю родину тітка

життєві історії 0

В перші хвилини Нового року свекруха зателефонувала до Василя. Вони обмінялись привітаннями, потім і я взяла слухавку. Я з Ніною Олексіївною ще хвилин з десять поспілкувалася. Вона не хотіла до нас їхати на святкування, а ми й не наполягали. А наступного дня нас чекав сюрприз. – О, приїхали. Думали, замки треба міняти? Заповіт оформляти?

В перші хвилини Нового року свекруха зателефонувала до Василя. Вони обмінялись привітаннями, потім і

життєві історії 0

В четвер я прийшла з роботи, і не повірила своїм нюховим відчуттям. По квартирі витав неймовірний запах. Я помила руки і відразу направилась на кухню. В чавунній сковорідці красувалися улюблені деруни. З того моменту я стала по-іншому дивитися на життя

В четвер я прийшла з роботи, і не повірила своїм нюховим відчуттям. По квартирі

життєві історії 0

Тітка Анна запросила нас на свої іменини. Їхати до них не далеко. В них свій великий будинок, тому коли нам пультом відкрили ворота, з порогу на нас дивилася бабуся, з якою ми вже певний час не спілкувалися. Мама з татом не думали, що вона також там буде, інакше б ніколи не погодились на цю поїздку

Тітка Анна запросила нас на свої іменини. Їхати до них не далеко. В них

життєві історії 0

Перед новорічними святами я повернулася в Україну. Дома я не була більше восьми років. За цей час мій брат одружився і привів мамі невістку. Попереджати про свій візит я не стала, хотіла зробити всім сюрприз. З подарунками в руках я подзвонила у дверний дзвінок. Я відразу зрозуміла – відчинила невістка. Та переговоривши декілька хвилин, мені дали зрозуміти – мама тут не живе

Перед новорічними святами я повернулася в Україну. Дома я не була більше восьми років.

життєві історії 0

Що бабусю, що дідуся, я доглядала до самого кінця. Батьки навіть не цікавилися моїм життям. Вони були впевнені, що я доросла і самостійна дитина, яка дасть собі раду в житті. Звісно ж, у них був новий “центр уваги” – Богданчик. Їх промінчик. Продовжувач роду. Тільки коли батьки дізналися про останню волю бабусі, то примчали “на всіх парах” в Херсон

Що бабусю, що дідуся, я доглядала до самого кінця. Батьки навіть не цікавилися моїм