Квітна неділя. Духовні роздуми. Євангеліє від Йоана 12, 1-18
Ще по-іншому цю неділю називають Пальмовою неділею, бо Йоан (12.13) каже: “Узяли пальмове гілля”, хоча без сумніву люди різали галузки оливних дерев, бо Христос увійшов до Єрусалиму з Оливної гори. Де фініки не ростуть, там використовують лише оливні галузки. У нас, оскільки й оливні дерева не ростуть, зрізають вербові.
Однак пригляньмося до євангельського тексту свята.
Контекст: після чуда воскресіння Лазаря, Господь подався до Витанії і урочисто увійшов (в’їхав) до Єрусалиму. Численні юдеї увірували в нього (11,45), що звичайно не сподобалося первосвященникам. Народ Ізраїля сприймає Ісуса тепер як нового Царя, сина Давида і тому віддає йому шану як цареві, стелячи галузки пальм під ноги. Однак перед тим Ісус був на вечері, де Марія помазала Господу ноги миром.
У 4 стиху 12 глави написано про Юду, що мав зрадити Ісуса. Багато хто вважає, що зрада Юди – це клеймо, ні – це вибір! Юда міг і не зрадити Господа, якби захотів! Часто коли людина грішить, хоче спихнути вину на когось: на поганий світ, оточення, диявола врешті решт… тільки не на саму себе. Чому? Гординя не дозволяє. Одним із найбільших наслідків гріха є те, що людина стає гордішою і зарозумілою. Це важка духовна недуга, яка не дозволяє душі побачити справжній свій жалюгідний стан. Пристрасть засліплює. Скажи людині, яка матюкається – не матюкайся, чи тому, хто грішить постійно нечистотою – не роби цього.
Не допоможе! Чому? Бо людина засліплена, тільки ласка Божа може її просвітити. Юда був засліплений пристрастю грошолюбства. Апостол каже: “Грошолюбства – корінь усякого зла”. Юда був злодій (12,6) можна бути близько Ісуса, більше того, Його “Апостолом”, але водночас бути далеко від Нього. Однак любов і милосердя це допускає. Ісус чекав на покаяння Юди, але Бережімо себе, не повторімо долю Юди.
Цей час Великого Посту був даний нам Господом перед усім, щоб ми покаялися і навернулися, побачили у собі панівну пристрасть і хоча б її старалися подолати, викорінити. В когось це може бути грошолюбство так як в Юди, в когось гордість, у ще іншого блуд тощо. Тома Кемпійський у “Наслідування Христа” пише так: “Хочемо, щоб інші люди цілком виправилися, а самі не хочемо поборювати свої вади”. А поборювати їх треба, бо наслідок один може бути – це невірність, зрада Ісуса, так як це бачимо на прикладі Юди Іскаріотського.
Чого Ісус очікує сьогодні від кожного з нас, що хоче побачити? Вербові галузки? Це зовнішнє. Ісус хоче побачити зміни на краще у мені, у тобі, у всіх людях: відвернення від гріха, оплакування їх, плоди каяття і також галузки, а галузки чеснот.
Збувається пророцтво Захарії (9,9):
Так говорить Господь: “Радуйся, дочко Сіону! Викрикуй, дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці”. Однак первосвященники цього не добачають, від них це закрите.
Хто ж міг би подумати у той час, що Ісус, прийнятий з такими виявами честі, за декілька днів стане тут як винуватець, засуджений? Однак так буває, світ швидко замінює!
Св. Альфонс стверджує, що ми є так нерозумні, що для якоїсь честі наражаємось на небезпеку втрати душі, неба і Бога.
Перший приклад Ісуса у цьому святі: покора.
Єрусалиме, оце Твій Цар прибуває до тебе покірний і лагідний. Не бійся; не прибуває, щоб над тобою царювати і посісти твої багатства; прибуває повний милосердя і любові, щоб тебе спасти і через свою смерть дати тобі життя.
Чи Ісус радів цими окликами: Осанна! (12,13) спитаєте ви? Ні, на жаль. Свята Фаустина пише: “Ісус дав мені пізнати, скільки Він терпів у цьому тріумфальному поході. Осанна – відбивалося в Серці Ісуса відлунням” (Щ. 1028).
А в ще іншому місці Щоденника пише так: “Господь дав мені зрозуміти, як у цей час страждав (…) Серце Його було пересичене невдячністю” (Щ. 642).
Про що це все говорить, про велику зіпсованість людини, яка може в один момент прославляти Бога, гарно себе поводити, а в інший – тяжко згрішити – іншими словами плюнути на Ісуса.
Але Господь це знає, і від цього не відхрещується, бо каже: “О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму?” (Мр 9,19).
Отець Назарій ЛАНЬКО.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Відома астрологиня Валентина Віттрок заявила, що активна фаза війни в Україні триватиме ще й у липні, а також спрогнозувала, чим саме все це закінчиться і коли чекати “початку закінчення”
- Ми з дружиною і новонародженими двійнятами тимчасово живемо у тещі. Причини, думаю, зрозумілі: ми переїхали до неї в Тернопіль з Гостомеля. Мене не мобілізували, сам я не рвуся: дружині треба допомагати, заробляти. Тещу не влаштовує, що я не танцюю під її сопілку
- Стало відомо, як почувається зараз Борис Моїсеєв – спішить до Кобзона? “Молить стару з косою про швидкий візит”, – розповів відомий журналіст
- Одкровені слова про чоловіка, з яким 26 років разом: дружина київського мера Кличка ексклюзивно розповіла про характер свого чоловіка та його роботу в цей непростий для України час
- Ми з Ірпеня переїхали жити до матері чоловіка в Ужгород. А всього за місяць до всіх цих подій у нас народилася донечка. Мало того, що готова напоїти немовля водою, постійно вчить, як треба, так ще почала говорити, щоб моя дочка сказала першою слово «бабуся», мовляв, на її честь, адже вона нас прихистила. І чесне слово, хоч би раз купила памперсів