You are here: Home / Духовна скарбничка / Шукаймо Бога понад усе! Коли поглянемо на наше життя, то побачимо дивну річ ― ми завжди маємо проблеми: вирішуємо одні, з’являються інші
Коли поглянемо на наше життя, то побачимо дивну річ ― ми завжди маємо проблеми: вирішуємо одні, з’являються інші.
Ми, наче, живемо проблемами. А ще цікавіше, думаю, ми це всі зауважили, ― це велика криза, проблема, неохота.
Та з часом розуміємо, що не так це страшно. Часто в своїй голові переживаємо багато всього. Всі проблеми і труднощі маємо в голові, а всі рішення ― у Бозі.
Треба дати час Богові, прийти в мир і в Ньому шукати рішення. В цьому і є феномен святих, які часто мали значно більші проблеми, та вони мали Бога. Ми замало пам’ятаємо про Нього.
Коли найперше шукаємо Царства Небесного, все інше ― додасться. Шукаймо Бога понад усе і в Ньому знайдемо розв’язку всього іншого в нашому житті.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Я за хатою дрова складала і чую, каже Наталя до моїх дітей. – Ви не їжте полуничку, а зривайте і давайте моїм дітям. Ви вже великі, вам так не потрібно. Ми як поїдемо, то все вам дістанеться. – Я не стрималася і відповіла Наталі, як годиться. Поїхали вони того ж дня, дуже на мене ображені. Я погана, не дала їм полунички ” безкоштовної” поїсти
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася