Навчіть свою дитину говорити «ні». Я вмію говорити «ні» дорослим, я знаю, що мене почують.
Усі батьки розуміють, що безпека дитини – це пріоритет. Але діти не завжди в полі зору батьків, тому дуже важливо прищепити їм навички приватності і правильного ставлення.
Про перший крок, а саме говорити «ні» розповідає освітня експертка Соломія Бойкович:
Вміння дитини говорити «ні» – насправді про здорові межі, воно формує у дитини здорове відчуття себе: дитина розуміє, що якщо їй щось не подобається, вона може сказати про це дорослим, які приймуть і почують її думку.
Просте запитання на кшталт: «Чи можу я тебе обійняти» – це не запитання про близькість з дитиною, а саме запитання про здорові межі: чи хоче дитина зараз обійматись, а чи побути наодинці.
Винятком є ті ситуації, коли йдеться про безпеку дитини, коли ми пропонуємо, наприклад, взяти дитину за руку, щоб перейти дорогу. В цих випадках батьки чи опікуни встановлюють чіткі правила, яких дитина має дотримуватись.
Дорослі можуть нав‘язувати дитині певні поведінкові норми, керуючись тими чи іншими правилами етикету. До прикладу, безневинне торкання до щічок, вушок при зустрічі з рідними чи знайомими. Складно уявити собі таку поведінку з дорослими, правда ж? Тут варто проектувати ситуацію на себе: чи хотілось би мені, щоби без мого дозволу хтось порушував мої тілесні кордони?
Вчити дитину змалечку відчуття впевненості, тому, що вона має вирішувати, що можна а що не можна робити з її тілом – це про дуже важливі навики безпеки дитини і про вміння говорити «ні».
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
