Синку, ми з татом таки розлучаємося, приймете мене до себе? У вас двушка, я ж не заважатиму! – цю розмову Валентини Дмитрівни з моїм чоловіком я почула, бо Рома був у сусідній кімнаті, коли йому подзвонили по вайберу мама. Свекруха 35 років з чоловіком прожила, а тут на старість років вирішила, що вона від нього втомилася і хоче розлучитися. Вільному воля, звичайно, але біда в тому, що жити їй ніде. – Ну не на вулицю ж її виганяти тепер? Куди вона піде? – І як довго вона у нас жити буде? Завжди?
Отже, моя свекруха Валентина Дмитрівна розлучається з чоловіком і збирається переїхати до нас в
Мені було 16 і я кохала зовсім іншого юнака. Тоді я ще не могла взяти ситуацію в свої руки і написати першою, тому сиділа тихо і зітхала, тільки очі горіли синім полум’ям. І цей вогонь зачепив випадково зовсім іншого хлопчика… Він всіляко дав зрозуміти, що любити можна тільки одну людину! Він був такий дорослий, такий самостійний в свої 17 – спортсмен, відмінник і просто красень зі сталевими м’язами. У нього була мама. – Хороша дівчинка! Слухай мене і перестань весь час виснути на моєму хлопчику, йому таки важко!
Мені було 16 і я кохала зовсім іншого юнака… Тоді я ще не могла
Вона з України. Зараз вона працює у великій американській компанії в Нью-Йорку. У неї є все для базового відчуття комфорту життя: затишна квартира, кохана людина, машина і засоби, на які вона може дозволити собі подорожувати, робити дрібні подарунки і зустрічатися з друзями в кафе. Вона каже так
У мене є знайома. Вона з України. Зараз вона працює у великій американській компанії
Ми з чоловіком вже не молоді, а син з невісткою все нас онуками не порадують. А недавно я таки дізналася причину. Виявляється, Софія в молодості ще та штучка була, а тепер по лікарях бігає. Є в мене таке передчуття, що проблема саме в ній, наш же синок завжди здоровенький був. Ось і задумала я їх розлучити, поки не пізно. Є у мене вже для Мирона хороша партія. Справа за малим, щоб мене в цьому ділі не запідозрили
Ми з чоловіком вже не молоді, а син з невісткою все нас онуками не
Що я, що Роман, добре заробляємо, і можемо дозволити собі найняти людину, яка приготує їсти, чи поприбирає в будинку. Ну не привчила мене мама до цих справ, але свекруха від усього цього не в захваті. – Ти повинна раніше прийти з роботи, щоб коли Ромчик буде на порозі, ти зустрічала його зі свіжозвареним борщем, чи наліпленими варениками. – А мені що, робити більше нічого? Чоловіка все влаштовує: рано – кава, на вечерю – піца, чи напівфабрикати. Життя ж одне!
Що я, що Роман, добре заробляємо, і можемо дозволити собі найняти людину, яка приготує
Не знаю, що тепер і думати. Інна, наша з Василем кума, дружина мого рідного брата. Я після останньої зустрічі не можу заспокоїти дочку. Вже й до спеціаліста зверталися, різні тести проводили, всі кажуть, що Василинка каже правду, та брат і слухати цього не хоче. – Приходь, і проси вибачення у Інни. – Але чому я? В голові не вкладається. Невже хресна мама на таке здатна?
Не знаю, що тепер і думати. Інна, наша з Василем кума, дружина мого рідного
Живемо ми з чоловіком в невеличкому районному центрі, сину вже одинадцять років. Моя мама живе на сусідній вулиці, і вона бачить цю сімейну ситуацію на власні очі. – Доню, треба щось з цим робити. Звернись до людини, яка грамотно допоможе розставити всі крапки над “і”. А то дивись, ти своїми ж руками розвалиш сім’ю. – Я розумію, що мама права, але вдіяти нічого не можу. Чому найрідніші люди мене просто “списали”? Я для них обслуга – не більше!
Живемо ми з чоловіком в невеличкому районному центрі, сину вже одинадцять років. Моя мама
Не треба навантажувати мене своєю тугою за маминим борщем. Мені потрібен той, хто буде піклуватися, кохати. Якщо коротко: хочу чоловіка не для створення родини, а для стосунків, романтики, щоб з ним було приємно провести час. Стосунки, ревнощі, контроль, заміжжя – ось це все мені не треба. Я недавно переїхала в Київ і чомусь місцеві чоловіки лякаються таких пропозицій. Мені 38 років. Струнка, колишня спортсменка, маю вищу освіту. Робота є. Не нудна, блондинка. Спонтанна, весела, люблю танцювати і читати книжки. Не треба мені його гаманець
Заміж не хочу. Мені потрібен той, хто буде піклуватися, кохати. Якщо коротко: хочу чоловіка
Мама свою хатинку записала на нас з сестрою порівну, та згодом Уляна почала “плакатись”. Я погодився, я ж мужик, а вона молодша сестричка. Та через деякий час я дізнався, що сестра продала цей будинок, а разом з ним і всі спогади про маму. Та те, що було далі, мене здивувало ще більше. – Уляно, треба мамі пам’ятник поставити! – Це ж була твоя улюблена матуся, роби що хочеш. – Я не міг промовити й слова. Суть не в грошах, я думав Уляні це буде приємно
Мама свою хатинку записала на нас з сестрою порівну, та згодом Уляна почала “плакатись”.
Мамо, ну і що, що ми вже шість років одружені? Не хочу я дітей! Я так нажилася в нашому дитсадку в дитинстві, що хочу тепер жити в тиші і спокої. Ви ж з татом просто загубили моє дитинство і не не дали старту в житті! – заявила мені донечка Ангеліна. Хоча ми жили нормально, багато хто жив набагато бідніше. У нас п’ятеро дітей. Я і з чоловіком її розмовляла на цю тему. Як на мене, якщо діток не народжують, то який сенс в шлюбі взагалі. Ось що це значить – не моя справа? Це моя дочка, мої онуки, мене це стосується
Дочка моя Ангеліна вже шість років заміжня, але дітей у них з чоловіком все

You cannot copy content of this page