iBilingua

Ну-ну. Мама зі свекрухою Світланою Петрівною потирають руки, очікуючи нашої відпустки. Але їх чекає сюрприз – ми їдемо відпочивати. Цього року вони обидві обламаються. Досить з нас їхнього побутового рабства з їхніми ремонтами, городами, закрутками і поїздками з ними до далеких родичів

У нас з чоловіком Максимом наближається відпустка, і обидві мами з нетерпінням потирають ручки,

життєві історії 0

Звичайно, подарунок узятий в розстрочку. Свекруха подякувала, розплакалася і взагалі з боку все виглядало дуже мило: дорослі сини дарують матері величезні букети і дорогі подарунки. А я сиджу і мене сльози зовсім не від розчулення ллються. Я сиджу і розумію, що не зміню в цьому році пуховик і знову всю зиму пробігаю в заклеєних вже сто разів чоботях

Чоловік мій Гена уже котрий рік намагається пускати братові пил в очі і доводити,

життєві історії 0

Мені 46 років, у мене двоє дітей, дочці 20 років, синові – 14. Заміж я вийшла з великої любові, чоловік Остап був на чотири роки молодший за мене, але все прожите спільне життя, а це 21 рік, я не відчувала цієї різниці. А незабаром він став кудись зникати на цілий день

Мені 46 років, у мене двоє дітей, дочці 20 років, синові – 14. Заміж

життєві історії 0

Ровесниця жовтня, стовідсоткова атеїстка. Які тільки думки не втовкмачували цьому поколінню Великого Експерименту. Головне – робота, головне – повага оточуючих, особисте – тільки після весілля і тільки задля появи дітей, а взагалі – це брудне заняття, гроші – теж бруд, головне – Батьківщина, Бога немає, є Партія і Уряд. Дивно, ми жили разом, а майже не спілкувалися. Так, у мене був обов’язковий візит до бабусі перед сном. Я ось про що. Потім ми отримали нову квартиру і поїхали

Моя бабуся – вона була найкраща бабуся у світі. Ровесниця жовтня, стовідсоткова атеїстка. Дивно,

життєві історії 0

На випускному я була замкнутою, а мама постійно штовхала за руку і казала:”Чого ти не така, як твої однокласники? Он, глянь, як витанцьовують, а ти, як колода в кутку стоїш!”. А як могло бути інакше, якщо все життя мене порівнювали то з сестрою, то з “успішнішими” друзями та родичами. Минув час. Я вийшла заміж. Та хорошою в очах мами я так і не стала. “Чоловік довго з такою як ти, не проживе. Не вартуєш ти його”

На випускному я була замкнутою, а мама постійно штовхала за руку і казала:”Чого ти

життєві історії 0

Після школи я вступила вчитися в інше місто, подалі від – мами. Приїжджала тільки на канікули. І якщо в перший свій приїзд додому я очікувала, що мама скучила, то я помилилася. Нічого не змінилося. Після того ми стали спілкуватися тільки по телефону. Навіть коли я познайомилася з хлопцем, батькам нічого не сказала. Особливо важко було, коли у мене не склалося сімейне життя, і я залишилася одна з дитиною на руках

Нікому не побажаю такого дитинства. Та що казати – життя В моєму дитинстві найкраще

життєві історії 0

Навіть після того, як у нас з Михайлом з’явилася спільна дитина, він подовжував говорити, що Денисик, дитина від попереднього шлюбу, найкраще, що в нього є. Я мовчу про аліменти, я тільки за, але крім того повністю одягати, оплачувати всі секції – це вже занадто. З Софійкою Михайла не заставиш погратися, а свекруха тільки все це підсилює. – Це мій перший онук, а Михайла син. Інакше бути не може!

Навіть після того, як у нас з Михайлом з’явилася спільна дитина, він подовжував говорити,

життєві історії 0

Про свій цікавий стан я дізналася, коли мене відправили по роботі у відрядження. Щоб ви розуміли мою радість – лікарі в один голос твердили, що матір’ю я ніколи не стану. Ну, хіба чудо! І ось про це “чудо” я і мріяла розказати Івану, коли приїду додому. Зустрів мене Іван без настрою, а потім і зовсім зізнався, що за час моєї відсутності, він зійшовся з колишньою дружиною. Ще трошки і на світ з’явиться моя Богданка!

Про свій цікавий стан я дізналася, коли мене відправили по роботі у відрядження. Щоб

життєві історії 0

Жили ми всі в одному селі, тому те, що відбувається у братовій сім’ї, було на виду не лише у нас. Так сталося, що мама жила через паркан від сина та такої нелюбимої невістки. Не було такого дня, щоб мама не “гарчала” на невістку. Все їй було не так. Хоча Зоряна була досить хорошою людиною, господинею та мамою. Я часто мамі говорила: “Ну не подобається вона тобі, відвернись, не звертай уваги, живуть вони добре, для чого втручатися”. Вона відповіла: “Ось подивимося, як у самої буде, коли сини одружаться”

З того часу минуло вже багато років, але хочу поділитися “наставництвом” своєї мами, щоб

життєві історії 0

Як тільки ми заговорили про весілля, Павло ясно дав мені зрозуміти, що діти поки в його плани не входять. – Я тільки закінчив навчання, хочу побудувати кар’єру, і врешті-решт, пожити для себе. – Через два роки нашого життя, я зрозуміла, що чекаю дитинку. Я так надіялась, що Павло зрадіє, та чуда не сталося. Після виписки він наз з сином забрав, а сам пішов до друзів

Як тільки ми заговорили про весілля, Павло ясно дав мені зрозуміти, що діти поки