iBilingua

У Великодній понеділок Ганна Дмитрівна святкувала свій поважний ювілей – 65 років. Ми над подарунком довго не думали, про робот пилосос вона давно мріяла. Подарунку вона й справді зраділа, як мала дитина. Ми трохи посиділи, але, як кажуть, “йди на гостину, візьми собі дитину”, а в нас їх троє – на довго нас не хватило. Вже в дверях свекруха попросила мене зайти в свою кімнату

У Великодній понеділок Ганна Дмитрівна святкувала свій поважний ювілей – 65 років. Ми над

рецепти 0

М’яке ванільне печиво – це така смакота! Рецепт мамин, готуємо завжди разом з дітками. Виходить повітряне, з ванільним ароматом, довго зберігає свіжість та легкість.

М’яке ванільне печиво – це така смакота! Рецепт мамин, готуємо завжди разом з дітками.

життєві історії 0

– Як ти могла? Мама ж завжди про нас лише і думає, – сердився мій чоловік. – Так, звичайно, зараз я нагадаю тобі, її любов. Пам’ятаєш, як Миколай від її імені приніс, тобі сорочку, нашій Мартусі теплий комбінезон, а мені, всього-на-всього, одну пару шкарпеток і три мандаринки. Таких прикладів можу навести мільйон. Чому я маю бути хорошою?

– Як ти могла? Мама ж завжди про нас лише і думає, – сердився

життєві історії 0

Я сім років тому поїхав в Італію на заробітки. Вдома буваю не часто. Дружина ремонт в будинку зробила, машину купила. Вся в шоколаді. Діти в університетах у Польщі. А я тут батрачу. Вона не хоче, що б я кинув роботу і повернувся, а я й не хочу повертатися, бо тут зустрів жінку, яка мене цінує

У нашому селищі я працював водієм, заробляв не багато, жили ми бідненько. У нас

життєві історії 0

На два місяці дочка просто зникла, а потім виявилося, що вона в столиці. Поїхали з нашої провінції з хлопцем, влаштувалися там. Говорить мені: продавай, мамо, мовляв, квартиру батьків і свою – і приїжджай жити до нас. Я продала квартиру батьків. Дочка квапила мене і говорила, що приїжджай скоріше

Моя єдина улюблена дочка, якій 23 роки, раптово зібралася і поїхала. Від неї не

життєві історії 0

З першим чоловіком я не реалізувала себе, як матір, тому коли через декілька місяців після весілля я дізналася, що при надії, моєму щастю не було меж. Коли Даринка з’явилася на світ, я ні на хвилинку від неї не відходила. Все хотіла надихатися своїм щастям. Але щастя це було лише моїм. – Не звик я до такого темпу життя. Важко. Я не висипаюся. Вибач, але я здаюсь

З першим чоловіком я не реалізувала себе, як матір, тому коли через декілька місяців

життєві історії 0

Під парадним, у дворику, зеленому від каштанів, на лавочці сиділи «кумасі». Обговорювали серіали, ціни на м’ясо і нові босоніжки сусідки. Повз них, залишивши після себе невагому хмарку дорогих парфумів, пройшла жінка. «Тітки» чемно привіталися і спрямували погляди їй в спину. І здається «тіткам», що у них все добре, ну, не так вже й погано в житті. У них чоловіки-пияки є, а ця – «самотня». А от вони – заміжні. Жінку з 53-й квартири звали Оленою

Під парадним, у дворику, зеленому від каштанів, на лавочці сиділи «кумасі». Обговорювали серіали, ціни

життєві історії 0

З Марією Іванівною я в хороших стосунках була, до недавнього часу. Справа в тому, що ми з Вадимом вирішили збільшити свої квадратні метри, і переїхали в нову квартиру. Після того, як ми облаштувалися в гості напросилася його мама. Я проти не була, склала список страв, хотіла здивувати другу маму, але виявляється, не порадіти за нас вона прийшла, і навіть не для того, щоб провідати єдину внучку

З Марією Іванівною я в хороших стосунках була, до недавнього часу. Справа в тому,

життєві історії 0

Поява дитини всіх розсварила. Недавно у нас з дружиною народився синочок. Дитина бажана, всі його чекали: ми самі (я і дружина), моя рідня (батьки, брат, тітка) і її рідні (батьки, сестри). З’явився на світ син в червні, минулого літа. Виписка, приїзд додому, її мама приготувала стіл, ніхто не приїхав, крім моєї мами і тітки. Дружина не хоче тепер спілкуватися з моїми батьками і рідними, каже, що дитину їм не покаже більше ніколи

Поява дитини всіх розсварила. Недавно у нас з дружиною народився синочок. Дитина бажана, всі

життєві історії 0

Відкривши своїми ключами двері, я почула з кухні розмову двох людей. Дивно, мама давно не спілкується з родичами, “тато”, як тільки дізнався про моє існування, відчалив на заробітки до наших сусідів. Я прислухалася і зрозуміла, що в гостях бабуся. – Ти хочеш, щоб з Віолетти виросла друга ти? Але що казати, яблуко від яблуні… Ой, ще буде тобі! Згадаєш мої слова

Відкривши своїми ключами двері, я почула з кухні розмову двох людей. Дивно, мама давно