життєві історії 0
Тамара Ігорівна з нетерпінням чекала знайомства з майбутньою невісткою. Весь день біля плити простояла, а коли побачила, мало не знепритомніла. Було видно, що дівчина старша за її Олега, але і це не найгірше. Христина вже була заміжня, і має дитину. На весілля до сина жінка не прийшла, на хрестини онучки також не наважилась. – Хіба про таку долю сина я мріяла? Ніколи не пробачу!
Тамара Ігорівна з нетерпінням чекала знайомства з майбутньою невісткою. Весь день біля плити простояла,
життєві історії 0
– Як же я тепер буду без нього жити? А Яночка? Вона ж батька, коли виросте, геть знати не буде. Ой, горе то яке. Доні всього ж два місяці! – Я втішав, як тільки міг, хоча й в самого на душі було дуже погано, як-не-як, а брат, хоча й двоюрідний. Батькам я зателефонував, ті одразу на нічний поїзд сіли, а зранку пролунав дзвінок, який підняв усіх на ноги
– Як же я тепер буду без нього жити? А Яночка? Вона ж батька,
життєві історії 0
На свого сина Артема я дуже сильно ображена. Не знаю, скільки повинно минути часу, що я забула його вчинок. Подруги, правда, кажуть, що я не права, але вони не на моєму місці. Виховувала сина я одна, його батько нас кинув, без копійки, ще й з величезними боргами. Я всю душу в сина вклала, а він мені таку віддачу “подарував”. Сьогодні побачила Артема в супермаркеті, і зробила вигляд, ніби не бачу
На свого сина Артема я дуже сильно ображена. Не знаю, скільки повинно минути часу,
життєві історії 0
Коли Юра вдруге одружився, то перестав їздити на заробітки, а знайшов хорошу роботу в своєму місті. В попередньому союзі через вічні роз’їзди він не розпізнав справжнього обличчя дружини. – Не подобається, то забирайся. Я тебе не тримаю. – Найбільше Юрі було шкода тещу, вона єдина в цьому домі була “при своєму розумі”, і залишати її одну було дуже важко
Коли Юра вдруге одружився, то перестав їздити на заробітки, а знайшов хорошу роботу в
життєві історії 0
– Все буде добре, Даринко! Я поговорю з Русланом, – говорила свекруха. – Ти ось, візьми грошенят, і купи собі золотий браслетик, ти ж так хотіла, я знаю. – Це ти хотіла, щоб я на Дарині одружився, тепер живи сама. Я Уляну любив, і завжди буду любити. – З тими словами й пішов зі світу хлопець. Тітка Юля місця собі не знаходила. – Для чого мені це все потрібно? Тепер одна на старості літ залишилася
– Все буде добре, Даринко! Я поговорю з Русланом, – говорила свекруха. – Ти
життєві історії 0
Стас швидко збирав-пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки дружина з роботи не повернулася… Встигнути якомога швидше втекти. Від дружини, від дітей… І почати нове життя. Стояв на порозі з валізою, як з ліфта вийшла Ольга. Розкрив – привітання зі святами і підпис: «Ярик і Мілана». І в кінці більшими літерами старанно виведено: «Ми тебе чекаємо, тату!». Щось як тьохнуло всередині
Стас швидко збирав-пакував речі. На ходу, можна сказати, хапав лише найпотрібніше: хотів встигнути, поки
життєві історії 0
– Ох, – зітхнула Неля Володимирівна, – Де це бачено, щоб колишня дружина своїм животом перед нинішньою дружиною трясла? – Іди сюди, бідолашна, обійму тебе на прощання, – мати чоловіка розкрила обійми. Йти мені було недалеко – спуститися вниз на пару сходових маршів. – Значить так! – почала свекруха. – Помінятися треба. Хлопчик нам потрібен, спадкоємець все ж таки. Народиш, подзвониш. Дівчинку – тобі, хлопчика – нам! Вона дістала дівчинку і почала показувати мені: – Дивись, яка гарненька. Давай нам хлопчиська нашого, а цю забирай!
– Ох, – зітхнула Неля Володимирівна, – Де це бачено, щоб колишня дружина своїм
життєві історії 0
Живемо ми в мене. Не зовсім у мене: квартира належить мені і братові в рівних частках, але брат живе у дружини. Я пропонувала чоловікові купити спільне житло. Він погодився, але за умови: – Квартиру на маму оформимо. В п’ятницю у зовиці Наталі день народження був, 25 років. Завалили всі до нас. – Ти у себе посидь, не виходить. У моєї дочки день народження, а тебе вона не запрошувала! – наказала мені мама Антона
П’ятниця, вечір. Важка трудовий тиждень позаду, можна розслабитися і байдикувати до понеділка. Глянула на
життєві історії 0
– У нас з Люсею є покупець! Чесний, завжди каже правду – дасть справедливу ціну, порядна людина, яка оцінить нашу з дочкою жертву – адже ми віддаємо йому не будинок, а історію нашої родини! Ця людина – ти! – Ольга Сергіївна з пафосом тицьнула пальцем в мого чоловіка. – І цей будинок стане твоїм всього за 2 мільйона! Отже, синку, завтра поїдемо до нотаріуса і оформимо всі документи. Щоб тебе убезпечити, будинок залишиться на мені, а квартира, яку ти купиш нам, буде записана на твою сестру
– Ну, і що це за телячі ніжності? – зморщилася сестра чоловіка, побачивши як
життєві історії 0
Мамі було 69, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47 років. Пізніше дитя. Я за останнього і вийшла. Сільські жінки відцвітають рано. І якось враз. Вчора ще була яблучко наливне, яскравою, густобровою – і ось сива і життям гнута. І все… таємниця. Мама ні в яку не хотіла розповідати про себе
Мамі було 69, коли я її побачила вперше. Вона останнього сина народила в 47

You cannot copy content of this page