– Оксано! Що ти таке намовляєш мого сина? Яку ще роботу поміняти? Ти розумієш про що його просиш? Йому не 20 років, щоб так легко влитися в колектив, – говорить мені свекруха. Щоб ви розуміли, Остапу всього-на-всього 41 рік. Але на думку Галини Олександрівни, це вже майже старість
Я так втомилася від свого чоловіка. У нас постійні непорозуміння, різні погляди на життя.
Я народилася в селі на початку 90-х, повна розруха і злидні, мама довго не працювала, а татової зарплати ледь вистачало. Все дитинство носила обноски за сестрою. Та й одяг ніколи не вибирала, що купили те і носила. За все дитинство нікуди не їздила, хоча була можливість дітей безкоштовно в табір прилаштувати, один раз сестру відправили і все. А мені сказали: “Одна з’їздила, відпочила, і вистачить”
Я народилася в селі на початку 90-х, повна розруха і злидні, мама довго не
Потроху обставляли наше гніздечко новими меблями, технікою, купили недорогу машину після весілля. Все було добре, аж до того моменту, як я випадково зустріла його колишню дружину на вулиці. Ледве можна було дати їй 30 років, швидше всі 40. Однак вона мене впізнала і підійшла. Попросила мене з’їхати з квартири і спокійно розлучитися. Відпустити чоловіка, а вона домовиться з ним про те, щоб він платив всю іпотеку сам. Тепер двері нашої квартири для неї відчинені
Потроху обставляли наше гніздечко новими меблями, технікою, купили недорогу машину після весілля. Все було
Купили квартиру, але чоловік оформив її на свою матір. Господиня мого житла не я, а свекруха! Ми разом вже 14 років, двох синів виховуємо. Живемо у квартирі, яка лишилася мені від батьків. А у мого чоловіка є мама і сестра. Ця сестра – «найнещасніща» жінка в світі. Людина – один негатив і ниття. Як тільки свекруха стала власницею квартири, відразу пішла у неї розмова про дарчу для своєї дочки і внучки, або є ще якийсь варіант, щоб «нещасній дочці» життя полегшити. Але це наші гроші і дарча повинна бути на онуків!
Купили квартиру, але чоловік оформив її на свою матір. Тобто, господиня мого житла не
Донині я пам’ятаю її вічні поради: “Одягнися добре, застудишся! Ти йдеш без шапки? Ти знаєш, хвороба йде з голови!”. Результатом бабусиних зусиль було те, що я продовжувала ходити одягнена, як цибуля. Так, я розумію, що вона хотіла для мене кращого, але тим не менше, її перебільшена турбота знищила мій імунітет
У дитинстві я дуже хворіла. Як тільки вилікувала біль в горлі, у мене починався
В цей момент я відкрито заговорила про весілля. Для мене це стало таким природним після трьох років спільного життя. Але на мій подив, Костя відреагував холодно: – Де ти хочеш жити і на що жити після того, як ми одружимось? Матеріальні проблеми можуть приглушити будь-яке почуття. Я знаю це, тому що шлюб моїх батьків розпався
Перше кохання схоже на весняні бурі. Воно приходить несподівано з великою силою, але воно
Коли ми готувалися до весілля, то мене дуже здивувала позиція сватів. Всі витрати лягли на нас. Сват прямо на заручинах сказав: – Хочу побачити, чи зять готовий до життя з моєю донечкою, адже у неї, ще ті запроси. Як сказав так і зробив, незважаючи на те, що вони “великі багачі”, як кажуть в нашому місті – на організацію не дав ані копійки
Коли ми готувалися до весілля, то мене дуже здивувала позиція сватів. Всі витрати лягли
Я впевнена, що ви скажете мені, щоб я і думати про таке не стала, але я справді жалію, що народила свою другу дочку Єву. Якби ж можна було все повернути назад, я б не опинилась у цій складній ситуації. Моя кума радить ризикнути ще разочок, може на світ з’явиться хлопчик, і все буде добре. Мені лячно. Боюсь залишитись з трьома дітьми на руках
Я впевнена, що ви скажете мені, щоб я і думати про таке не стала,
– Мамо, я можу повернутися додому? – запитала я якось у важку хвилину свого сімейного життя. Мама дивилася на мене так, ніби я збиралася скоїти, щось найгірше в житті. Вона прочитала мені довгу лекцію про те, що я пообіцяла Петру вірність перед Богом. Що він мене не лає, і взагалі, у нас ідеальна сім’я
У той час небажана вагітність була достатньою, і часто єдиною причиною, для весілля. Я
Думаю Женя розлютився на мене та мою сім’ю за те, що батьки змусили його одружитись зі мною, так як наше кохання зайшло досить далеко, і на момент весілля, я була вже на третьому місяці. Яка ж я була наївна, що вірила, ніби час все розставить по своїх місцях. Так не буває
У мене є коханий син. Ростику вже вісімнадцять, і він зовні – копія свого

You cannot copy content of this page