iBilingua – Сторінка 2925 – На стику цивілізацій

рецепти 0

Дуже смачний і швидкий хліб від моєї дорогої сестрички-пекаря! Навіть у мене, хоч я дуже не часто маю справу з тістом, вийшов з першого разу! Вже другий раз на тиждень радую рідних цим запашним дивом! Беремо: муку, сіль, 1 чайну ложечку меду, оливкову олію, жріжджі і воду

Дуже смачний і швидкий хліб від моєї дорогої сестрички-пекаря! Навіть у мене, хоч я

життєві історії 0

Я пам’ятаю, як часто засинала у сльозах і думала, що ніколи не буду такою, як мати. Я хотіла подарувати дітям свободу, справжнє дитинство і особливо відчуття, що любов не вимірюється успіхом. Я виросла і була щаслива, що нарешті зможу втекти з дому, де все оберталося навколо заборон та правил. Тоді я навіть не уявляла, що шаблони дитинства настільки вкоренилися в мені, що позбутися від них буде, ой як не легко

Я виросла в суворій родині, в якій не прощалися невдачі. Посуд, який я мила,

життєві історії 0

Я бачила, як чоловік Марії хвилювався за неї. Його очі часто червоніли від плачу, але перед дружиною він завжди намагався посміхнутися, бути сильним. Одного разу, після важкого дня, ми сиділи разом на кухні, і він розслабився. Сльози текли по його щоках, і я обійняла його. Не знаю, хто в той час кого заспокоював, ми обоє плакали. І раптом, він мене поцілував

Мене звати Орися і мені 51 рік. Я живу в маленькому містечку на заході

життєві історії 0

Оксана була красивою, досвідченою, розумною. Такою жінкою, з якою я б хотів постаріти, і мені було байдуже, що вона, більше ніж на двадцять років, старша за мене. Однак Оксана не хотіла нічого серйознішого. Вона не могла собі уявити, що їй слід познайомитися зі свекрухою, яка була навіть на пару місяців молодшою за неї

Коли людина молода, вона дуже чітко уявляє свого партнера. Принаймні так було в моєму

життєві історії 0

Минали роки. Про життя Романа я дізнавалася від своїх дочок – він одружився і мав сина. – Мамо, уяви, Поліна хвора, вона каже, що це серйозно, – сказала мені одного разу Гануся. Своїм виразом обличчя я дала зрозуміти, що мені ця розмова неприємна. – В них дитина, – додала Одарка

Це сталося десять років тому. У обох наших дівчат – Ганусі та Одарки –

життєві історії 0

Так, я не зароблю в Україні стільки грошей, тут складніше з медициною, не дуже чисте повітря, але ради Бога – це мій дім. З моменту від’їзду до Німеччини я рахую дні до повернення. Іноді я чую від батьків: не повертайтеся, там вам буде краще. Мені постійно доводиться пояснювати, що життя полягає не в грошах, а в тому, щоб бути вдома

Напевно, я дивна. Якби не певні обставини, я б ніколи не виїхала з України.

життєві історії 0

Наступні місяці були найважчими. Лікування, довгі тижні в лікарні. Бій, в якому було стільки надії, але хвороба, як правило, мала перевагу. Данилу було все важче, я благала Господа про диво. Мені довелося залишити роботу. Лікарняна палата стала домівкою. На Софійку залишалося дуже мало часу, але вона мене зрозуміла, підбадьорювала і підтримувала, на відміну від Дмитра

Доля часом може бути по-справжньому важкою. В один момент це створює нам стільки клопоту,

життєві історії 0

Колишній чоловік часто приїздив побачити доньку, бо ми живемо в сусідніх містах. Мій Степан на роботі. Я в декреті з Васильком, тому й сама зазвичай з малим виходила на прогулянки з колишнім і старшою донечкою. Степанові, звісно, про це не завжди говорила, але й таємниці не робила. Недавно ми взяли нову квартиру, залізли в борги, кредит. Але зате живемо в новій гарній двушці

Ми розійшлися з першим чоловіком, коли нашій донечці було 9 років. Я дізналася про

життєві історії 0

У важкі 90-ті від мене пішов чоловік. Я залишилася з маленькою дитиною без роботи і грошей. Жила з матір’ю в селі. Я не знала, що робити і як самій виростити дитину. І якраз цей час мені прийшов лист з Італії від колишнього однокласника з пропозицією приїхати в гості. Я довго вагалася, але мама сказала, що це може бути мій шанс. І я вирішила ризикнути. Зібрала всі свої гроші, залишила донечку мамі і поїхала

У важкі 90-ті від мене пішов чоловік. Я залишилася з маленькою дитиною без роботи

життєві історії 0

– Живу зі своєю дружиною вже більше 10 років. Дуже люблю її, а вона мене. Все у нас добре, рідко сваримося, виховуємо шестирічного сина. Але останнім часом я став помічати, що вона ніби щось приховує від мене. Декілька разів на тиждень їй хтось дзвонив, після чого вона йшла і не пояснювала куди саме

Живу зі своєю дружиною вже більше 10 років. Дуже люблю її, а вона мене.