Ось тут всі пишуть про свекрух, які вони не хороші. Все свекрухи та свекрухи не такі. Але тещі бувають ще більшою халепою, скажу вам. Я це точно знаю, бо саме через тещу наш син Максим розлучився і тепер живе з нами, та ще й з дитиною не дають нормально бачитися й спілкуватися. Народилася Соломійка, наша онучка. Купили ми їм садибу і потихеньку почали будувати їм окреме житло на цій заміській ділянці. Але тут приїхали батьки невістки до нашого міста і купили собі будинок, оформили цю нерухомість на невістку
Ось тут всі пишуть про свекрух, які вони не хороші. Все свекрухи та свекрухи
А ви у Дмитра як довго плануєте ще пробути? Якщо вийде, давайте в неділю, ще в кіно разом сходимо. Ну а якщо ви поїдете до себе, то я все зрозумію, – сказала ніжним тоном мені Леся. Я ледь те печиво з рук не випустила. Дмитро, ще якось дивно змовчав. Я ж знала, що в Лесі цієї є квартира. Але ж ні, їй треба і цю. А мені хоч на вулицю йди. Ось вам і обіцянка сина. З’явилась в його житті жінка, і керує Дмитром на свій лад. Мама йому вже не потрібна
– А ви у Дмитра як довго плануєте ще пробути? Якщо вийде, давайте в
Наші діти зустрічаються вже пів року і надумали одружитися. Ну та ми що – кохання великого і діточок, як на небі зірочок, як то кажуть! Але ж я не гадала і не думала, що таке станеться. Запросила мене майбутня сваха на каву в кафе, і після цієї розмови я не знаю, як відмовити Богдана одружуватися з Веронікою. Ну як це – за весілля маємо платити лиш ми? Тобто – вона ніколи не буде працювати, готувати, прибирати – не для того вони її росли і виховували і дві вищі освіти допомогли здобути. Нащо це моєму сину? Але Богдан уперся – кохаю і все
Наші діти зустрічаються вже пів року і надумали одружитися. Ну та ми що –
Зима близько, і запитає, де ви осінню були, – сказала мені свекруха, коли я з сином повернулася з відпочинку додому. – Як ти не хочеш для мого сина тією консервацією займатися, то я сама це зробила. Я відкрила свою кладову, де в мене акуратно все було повискладуване і отетеріла. Всі полиці зверху до низу були закладені банками. Чого там тільки не було. І помідори і огірки і аджика і баклажани і навіть кабачки кільцями, яких я терпіти не можу. – А хто це все буде їсти, Людмило Василівно? І взагалі, хто вас просив? 
– А зима близько, і запитає, де ви осінню були, – сказала мені свекруха,
Але я її не борщем, бачте, зустріла! І крайня виявилася. Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна Микитівна абсолютно зі своєї волі на нашому з Глібом весіллі пообіцяла при всіх гостях-ріднях пообіцяла купити нам із чоловіком житло. так і сказала: “Трохи згодом, дорогенькі мої молодята, куплю вам гарненьку квартиру!” Я ж гадала, що моя новоспечена родичка – людина слова. Тим більше – на хвилиночку! –  на той момент мама Гліба вже 13-й рік була на заробітках в Іспанії. Сестра чоловіка вже жила в Києві у купленій мамою двушці. Район я обрала ретельно і заздалегідь, найблагополучніший і найзручніший в Броварах. Тут ми найняли тимчасово квартиру і знайшли роботу. Через рік після весілля я народила доньку, через повтора року – синочка. У серпні вона мала приїхати в гості та зайнятися нашим питанням. Як ми чекали
Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна
Та моя невістка ні до чого. Хіба мівіну запарити чоловіку може, – сказала свекруха сестрі. Одного разу чоловік побачив мівіну в супермаркеті. – А давай молодість згадаємо! Так мені запахла. – Ось ми і їли, як на цей момент свекруха зайшла. Ось з того часу вона всім і розказує, яка я господиня – “мівінна”. Хоча це не так. – Я одна, а у вас сім’я велика. Мене одну та й накормите. А як ні, то я і куском хліба наїмся, – любить казати мені свекруха. Але все міняється, коли з Одеської області її сестра приїжджає. Тоді ми їмо і голубці і вареники і навіть пиріжки
– Ніно, та без мене діти в селі б не вижили. Та я все
Я виділила свекрусі пару каструль, пательню і поличку в холодильнику. Ми харчувалися роздільно. Все всіх влаштовувало, поки Любов Степанівна не поїхала до своєї подруги, яка з невісткою живе. – Все, більше такого чуда в нашому домі не буде. Неля казала, що це нечувано, що їсти маємо готувати разом. – Але моя свекруха ніби забула, що не я з нею живу, а вона в мене. Тому і жити будемо за моїми правилами
– Так, я тут так собі подумала, ніякої роздільної кухні з сьогоднішнього дня в
Поїхала я до мами на Прикарпаття на два місяці – допомогти з її маленьким огородом і садочком, баночок накрутити і для мами, і собі, і для сина з майбутньою невісточкою. Я працюю все одно віддалено. А в свою квартиру я Марка з цією Інною пустила пожити, мовляв. нехай спробують сімейного життя, а там вже, якщо вживаються гарно, то й квартиру окрему нехай орендують. Та от тільки вийшло так, що з сином я тепер не спілкуюся. Кілька днів тому він зовсім відмовився платити за комунальні послуги, які вони накрутили за два місяці – 3000 гривень
Поїхала я до мами на Прикарпаття на два місяці – допомогти з її маленьким
Дід Ілліч, я вам морозиво купив. Плодово-ягідне, як ви любите, – звернувся я до сусіда і простягнув йому пакетик. – Ой, та не треба було на мене гроші тратити. В тебе он, по подвір’ї два козака бігає. А ти мене частуєш, – відповів мені дід, але водночас світився від щастя, бо сам собі шкодує купити навіть того морозива, хоча гроші має, але все до копійки він синам відкладав, яких дуже любив. Хату на два входи вибудував, але пустувала вона. А коли пішов Ілліч у засвіти, його в нову хату занесли, яку за пів року його сини на продаж виставити
– Дід Ілліч, я вам морозиво купив. Плодово-ягідне, як ви любите, – звернувся я
Олесю, доню, – дуже тихо і невпевнено почав свою розмову батько, – Я повинен тобі признатися в чомусь. В мене є позашлюбна дочка, а в тебе сестра, про яку ти завжди так мріяла. Останні слова батька тремтіли так, що я ледь зрозуміла, про що він говорить. Батько спілкувався з дочкою, але не часто. Він дуже боявся, що про цей “гріх” дізнається мама. І ось в неділю я познайомилася з Катериною
– Олесю, доню, – дуже тихо і невпевнено почав свою розмову батько, – Я

You cannot copy content of this page