Я й не знаю, як Наталочку витягнути з цього всього. Поїхали ми на тиждень до дочки й зятя в село, і я тепер за голову хапаюся. Я відпочатку не хотіла, щоб вона туди їхала з двома вищими освітами! Знайшли дармовий варіант – вона там їх усіх обслуговує. З днів, що ми у них побули – ні дня без гостей, які їдять, ночують, а моя Наталочка навколо всієї цієї сімейки скаче з тарілками
Я й не знаю, як Наталочку витягнути з цього всього. І дуже хочу почути
В суботу я підмітала перед будинком, як вийшла сусідка і каже: “Мені теж би здалося навести на подвір’ї порядок, але геть не вистачає на це часу. Площа навколо будинку велика, а в мене лише дві руки”. Мене її слова розсмішили, бо найважче, що Галина робить своїми руками, це підіймає ложку з борщем. Сусіди косять траву раз на рік. Їм легше витоптати собі стежечку від воріт до хати. А про лайфхак з прасування одягу я взагалі мовчу. Це ж треба було до такого додуматися
Я ніколи не лінувалася, особливо по господарству. Я люблю щоб в будинку було чисто,
Світлано, подаруй чоловіку дитину і сиди собі дома, – повторювала, як мама так і я. Але сестра і слухати нічого не хотіла, їй таке життя подобалося. – Іван каже, що вже має діти, і я можу розслабитися! – А ти? Ти не хочеш мамою стати? Час біжить! – Але Світлану ці думки, на жаль, не бентежили. П’ять років вони в такому дусі прожили і Іван цей подав на розлучення і виставив Світлану за двері. Сам він повернувся до дружини, бо зрозумів, що вона краща
– А чого тепер плакати, Світлано? Ми ж з мамою скільки тобі говорили, не
Приїжджає свекруха до нас не на день, і не на два, а мінімум тиждень. Всі мої страви не корисні і не смачні. – Людмило Іванівно, ходіть зі мною на кухню, і покажете, як потрібно на вашу думку борщ варити, – кажу я свекрусі. – Та я в гостях, Наталю. Дай мені з тим спокій. Я дома готую, а у вас хочу відпочити з тою справою. А останній раз вчепилася з тими серветками, які вона на першу річницю шлюбу подарувала. Та я їх викинула, бо тепер таке не в моді. Я зробила вигляд, що шукаю їх в шафі, а та так стояла і передивлялася, що ще в нас в шафі є і чи гарно вискладане
– Наталю, а де ці серветки на стіл, які я вам з Дмитром на
Свекруха чуть не з перших днів сказала нам платити пів на пів комунальні. Але я вважаю, що все це не чесно. Нас з чоловіком більше в квартирі немає, ніж є. Віра Гаврилівна дуже любить прати вручну, хоча в нас є пральна машинка. Коли б я додому не прийшла, вона хлюпається в тій воді, а плати порівну. А ще свекруха каже, що справедливо буде, якщо ми повністю будемо купувати продукти, бо вона готує, а ми ні, і вона одна, а нас двоє. Але ж Віра Гаврилівна сама сказала, щоб до кухні я не лізла
Пів року ми живемо з чоловіком у квартирі його мами, а я вже не
Окрім того, що чоловік кожного місяця переводить мамі кругленьку суму, так ми ще повністю оплачуємо всі її забаганки. Як не море в Туреччині, то відпочинок в Карпатах. – Я ж не просто так у вас вимагаю гроші. Колись моя квартира вам у спадок дістанеться. Тож мусите мені догоджати. – Але це виходить, що нам той спадок на голову не впаде, а ми просто викупимо у свекрухи цю квартиру, бо гроші замість того, щоб йшли в нашу сім’ю і дітей, йдуть до свекрухи, яка не звикла собі ні в чому відмовляти. Але в мене є одна ідейка, як цю “лавочку” прикрити
– Та в мене також є мама і тато, на відміну від тебе, який
В неділю за столом зібралися всі гості. Я прийшла в числі перших, бо ще ж салат треба на стіл поставити. Але Галинка вирішила, що він не вписується в “інтер’єр” страв і не подала його гостям. Але що образливо, що сваха мені з сирної дошки положила декілька видів сирів, в тому числі і з пліснявою, і так голосно наголосила, що це вона купила. Я ж також старалася догодити дочці, але не вийшло. Я чула, що Галинка сказала до дітей, що як хочуть той салат, то щоб їли його на кухні, або ж в своїй кімнаті
Я нічого не сказала Галі, коли сіла за стіл і не побачила свого салату
Ну привіт, Оленко! Я думаю, що ми одну кухню таки поділимо між собою. Я не з тих свекрух, про які пишуть історії, – сказала мені мама Юри, стоячи у фартушку і з пательнею в руках. Чесно скажу, я відразу ж подумала, що це якийсь жарт і вона піде до себе. Але цього не сталося. Лише на другий день після приїзду я й дізналася, що квартира, яку вважала нашою, сімейною, насправді належить моїй свекрусі
Свекруха використала час, коли я з подругою була морі. Можливо навіть, все це вона
Назар дуже любить квашені огірочки, які ти змушена йому законсервувати. Ти в першу чергу дружина, – сказала мені свекруха, тримаючи в руках клітчасту сумку, наповнену огірками. Ну звісно, вона ними не хоче собі голову морочити, тому й мені принесла. Я б ще мовчала, якби її синок, мій чоловік, вже другий рік на моїй шиї не сидів. Ми тільки в Хорватію приїхали, як від нього дзвінок: “Поповни мені телефон, бо куму подзвонити не можу!”
– Ну труднощі в людини. Те ж мені, свята найшлася! Але як би там
Коли я запитала дочку, чому мене не запросили на випускний до старшої моєї онучки Даринки, яка цього року одинадцятий клас закінчила, Ліда фиркнула: “Значить не заслужила!”. – Але як не заслужила, доню? Я ж її з пелюшок няньчила, бо ти хотіла працювати. Всі гуртки онучки були на мені. Я про себе не думала в той час, всю себе онучці присвятила. Та не догодила я Ліді з меншою, Марічкою
Коли я запитала дочку, чому мене не запросили на випускний до старшої моєї онучки

You cannot copy content of this page