iBilingua

Мені вже 38 років і, можна сказати, що Ігор дійсно був моїм останнім шансом. Для нас обох це другий шлюб. Від попереднього шлюбу маю дочку, у нього – син. Мати чоловіка мене не полюбила відразу. Почалося все з причіпок, мовляв, не так прибрано в квартирі і подібне. Потім Галина Іванівна звинуватила мене у крадіжці. Але втрачена річ знайшлася. Але жодного “вибач” так і не прозвучало. Останньою краплею стало, коли Галина Іванівна мене штовхнула. Що було потім, краще описувати не буду, ну ви зрозуміли. Посуд літав

Мені вже 38 років і, можна сказати, що Ігор дійсно був моїм останнім шансом.

життєві історії 0

Через витівки тата я для мами єдина дитина. Дуже важко вона пережила розлучення. Та тепер, коли мені вже дев’ятнадцять років, я під постійним її контролем. “Куди йдеш? Коли прийдеш?”. Інколи я навіть вимикаю телефон, бо перед друзями соромно. Та додому після цього краще не повертатися. Я боюсь, що жоден чоловік біля такої тещі на довго не затримається. Та як це пояснити мамі я не знаю

Через витівки тата я для мами єдина дитина. Дуже важко вона пережила розлучення. Та

життєві історії 0

Віра Павлівна після розміну квартири всі гроші дочці віддала. Орися тоді собі автівку купила. Моєму Валері перепало аж п’ять тисяч гривень, і то, на ювілей. І ось тепер Орися сміє нам говорити, щоб ми за маму комуналку платили? Я їй висказала все, що про неї думаю. Після моїх слів в хату до свекрухи був запрошений нотаріус. Ох вже Орися щаслива. Таки свого домоглася!

Віра Павлівна після розміну квартири всі гроші дочці віддала. Орися тоді собі автівку купила.

життєві історії 0

В Іспанії я заробила сину на квартиру і весілля організувала. Онукам не раз переводила євро. Все робила, лиш би перекрити те, що Олексій ріс без батька. Коли приїжджала в Україну то зазвичай зупинялася у них. Та на Різдво мене Юля, дружина сина, сильно засмутила. Вже через тиждень Олексій сказав мені поїхати в село. – Ми не звикли з кимось жити. – Я повернулася в Іспанію, але тепер вони і копійки від мене не отримають. Я збираю на квартиру, але вже для себе!

В Іспанії я заробила сину на квартиру і весілля організувала. Онукам не раз переводила

життєві історії 0

“Донечко, ну ти ж он як добре живеш, бо вдало заміж вискочила! Салон свій у тебе, у чоловіка фірма. тому мусиш Діанці допомагати, вона твоя сестра і не винна, що їй не так щастить, як тобі по життю! Не думаю, що тобі важко їй 10000 гривень на місяць виділяти!” – сказала мені на днях мама по телефону. Чоловік у мене з заможної родини, багато чоло вже досяг сам. Півтора року я вже власниця власного салону краси, дуже багато працюю, але в мене виходить, я дуже люблю свою справу. Хоч мені допоміг її почати чоловік, але я докладаю всі зусилля, щоб мій салон процвітав. Але я все одно не можу спати спокійно, знаючи, що сестра не має навіть теплого взуття. Хоча вона сама винна

“Донечко, ну ти ж он як добре живеш, бо вдало заміж вискочила! Салон свій

життєві історії 0

Знаєте, мені й самій всього 46 років, але я не можу собі дозволити купити зайву сукню, а витрачаю гроші на продукти для родини сина і памперси для онука маленького. Ми з чоловіком живемо в райцентрі Полтавської області. Маємо квартиру, машину – оце і всі наші розкоші. Але не бідуємо, на все необхідне вистачає, бо обоє працюємо і чоловік отримує військову пенсію, бо він вже своє відслужив. Але недавно, перед новим роком, ми дуже хотіли зробити покупку – придбати нову пралку і сушилку заразом, адже минулого року зробили ремонт у ванній кімнаті. Довелося попросити грошей у одруженого сина. Сваха дуже агресивно відреагувала, сказала що чоловік мій вимагає в молодої родини гроші, обзивала, присоромила, що гроші у дітей просив. Пригадала, що колись на день народження ми прийшли до дітей з дешевим подарунком

Знаєте, мені й самій всього 46 років, але я не можу собі дозволити купити

життєві історії 0

За гроші, які мама заробляла в Італії, ми побудували великий будинок на дві сім’ї, де і поселилися з сестрою і своїми сім’ями. Мами нам завжди не вистачало, але якось ми з цим змирилися. Ми з нею ніколи не були близькі, бо все ж таки кілометри, які нас роз’єднали, зробили свою справу. Але нещодавно мама спантеличила нас новиною, що повертається. Але я не хочу її бачити в своїй частині будинку. І сестра, якщо чесно – також!

За гроші, які мама заробляла в Італії, ми побудували великий будинок на дві сім’ї,

життєві історії 0

І Оксана і сваха, ще перед Новим роком перестали з нами спілкуватися. Син на свята приходив лише з онуком на дві годинки. А всьому виною сушка, яку ми з чоловіком купили і у ванній кімнаті поставили. “Ми молоді, і в нас скоро друга дитина буде! Могли б і нам запропонувати”. “Оксано, але ж ви в селі живете. На вулиці одяг сохне на раз-два-три. Це нам, в квартирі, з цим халепа”. Але Оксана не здавалася і подзвонила своїй мамі

І Оксана і сваха вже більше двох місяців зі мною не спілкуються. А причина

життєві історії 0

Живу я зі свекрухою під одним дахом і ніяк не второпаю, хто має готувати на сім’ю. Уявіть, мені майже щодня треба швидко приготувати на обід. Так, щоб одразу на 5 чоловік. Тому що зараз всю готовку свекруха навалила на мене. З моїм чоловіком ми познайомилися на заробітках в Іспанії. І от в якийсь момент я опинилася зі свекрухою на кухні віч-на-віч. Спочатку ми намагалися готувати разом, але будинок не ресторан, а робота в команді вимагає підготовки та терпіння. То я не той ніж візьму, то вона почне неправильно шаткувати, і в результаті все готування перетворюється на взаємні повчання. Можливо, у когось інакше, але в мене саме так

Живу я зі свекрухою під одним дахом і ніяк не второпаю, хто має готувати

життєві історії 0

Я одна виховую свою донечку Златку. Про нового чоловіка я і не думаю, але моя п’ятирічна Златуня іншої на це думки. Нещодавно вона “приборкала” одного тата прямо на дитячому майданчику. Ви б бачили його і моє обличчя. Дома я коли мамі про витівку дочки розповідала, ми сміялися так, що за животи трималися. Ну треба ж було до такого додуматися! Але сміх сміхом, та після цього в мене виникло питання куди серйозніше!

Ну треба ж було до такого додуматися! Мене звати Уляна і я одна виховую