Після розлучення діти стали на сторону батька. Я не заперечувала їх волі. Коли ми хотіли, то зустрічалися, Саша цьому не перечив. Але вже деякий час я живу з чоловіком, який на п’ятнадцять років від мене молодший. З Антоном я відчула, що таке насправді є любов. Але і діти і колишній мене почали засуджуватися. Критика почала литися навіть звідти, звідки я не чекала. Та я не збираюсь йти в них на поводу.
Напевно те, що я так оберігала дітей від всього, все-таки вилізло мені боком.
Чесно скажу вам, проблеми в стосунках з моїм чоловіком Сашком почалися дуже давно.
Як молодими були то сперечалися часто. Бувало розходилися, бувало і таке, що як розійшлися то зустрічалися з іншими, а потім знов сходилися. Так тривало певний період, але остаточно нас з’єднала поява сина Матвія, а потім за два роки дочки Олени.
Хоч і важко було тоді, але все одно ми намагалися з чоловіком не сваритися і йти попри все разом.
Діти росли, їм вже не треба було стільки нашої уваги.
Тоді був період, коли все й вирівнялося.
Сашкові запропонували вищу посаду, все було в нас добре. Більша зарплата давала нам і більше можливостей, але чоловікові приходилось багато працювати, аби все встигати.
Хоч і в грошах тепер проблем не було, але на їх місце прийшли інші.
Саша частенько був замучений. Ми були, як з різних світів. Він не розумів мене, а я не розуміла його. Я хотіла гуляти, а чоловік хотів проводити всі вихідні на дивані.
Звісно, ми сперечалися, і це ставалося доволі часто. Та єдиним нашим правилом це було не влаштовувати “бурі” при дітях.
Прийшлось докласти зусиль, аби хоча б створити видимість для дітей, що в нас все добре.
Але коли діти подорослішали я зрозуміла, що більше так тривати не може і подала на розлучення.
Для дітей це стало подивом.
А я що? Я не могла більше марнувати своє життя поруч з Сашком.
Ми вже давно один одного не любили, а може і взагалі ніколи не любили. Я була повна сил і в свої 40+ хотіла знайти своє щастя.
Діти стали на сторону батька. Саша мав трикімнатну квартиру, яка була іще до одруження, мав хороший заробіток, мав можливість забезпечити дітям звичний їм рівень життя. Я ж не могла б оплатити дітям всі їхні гурти та захоплення.
Це був важкий випадок, але все-таки діти залишилися з батьком. І як би я не судилася навіть самі діти хотіли бути біля Саші.
Вони винили у всьому мене.
Ні Матвій, ні Олена не бачили нічого критичного в наших стосунках з Сашком, тому і винили мене в розлучені.
Я переїхала в невеличку однокімнатну квартиру, яка дісталася мені від матері. З цього часу почалося моє нове життя. Звісно я сумувала за дітьми.
Але за домовленістю ми завжди зустрічалися і якщо я хотіла, то могла бачити чи Матвія чи то Олену. В цьому мені мій колишній чоловік не робив заборон.
Десь за пів року самотнього життя в мене появився залицяльник. Я нікуди не спішила, але чоловік був наполегливим. Антон був чудовим, спортивним, цікавим молодим чоловіком.
Таким молодим, що різниця у віці в нас була 15 років. Спочатку я переживала на рахунок цього, але Антон мене запевнив, що не бачить в тому проблеми і може мені це довести.
В нас з Антоном почався, як то кажуть, цукерково-букетний період. Ресторани, кіно, театри, виставки, квіти, сюрпризи, і так по колу.
Звісно це все ну просто підкорило моє серце. Я почала відчувати можливо ніколи й не знане відчуття любові.
В Антона не було свого житла, тож ми переїхали до мене.
Як тільки до мене переїхав мій молодий коханий це стало всім як кістка поперек горла.
До того навіть діти не дуже цікавилися моїм особистим життям, а тепер взагалі сказали, що ніколи більше не прийдуть до мене якщо я не вижену Антона.
Якось навіть неочікувано задзвонив колишній чоловік. Розмова з ним була короткою, але Сашко все одно встиг засудити мене за те, що я тепер зустрічаюся з хлопцем на 15 років молодшим від мене.
Осуд був навіть звідти, звідки я не чекала.
Я навіть задумалася чи то не лишити Антона? Але я ж люблю цього чоловіка. Невже в суспільстві це така велика проблема, коли жінка старше чоловіка?
А ви як ставитеся до пар де жінка значно старше чоловіка?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
