З чоловіком ми живемо вже в шлюбі дванадцять років.
Сім’я у нас гарна, виховуємо ми сина і донечку. Живемо окремо від батьків, і це мабуть найкраще рішення для молодої сім’ї. Адже ніхто нам не вказує, що і як має бути, о котрій нам вставати, а тим паче, що готувати.
Зі своїм Андрієм, ми ніколи не сваримось, завжди стараємось бути підтримкою і опорою один для одного.
Зовсім недавно я запропонувала Андрію парне тату. Я давно цього хотіла, мабуть років з шість я виношувала цю ідею.
Та мій чоловік з легкістю погодився, і вже скоро на наших руках були чудові малюнки, які доповнювали один одного, коли наші руки об’єднувались у пару.
Якось до нас при неділі заїхала свекруха в гості, і коли ми пили чай за столом вона побачила тату.
Геть не таку реакцію я від неї очікувала. Вона почала голосно до мене звертатися, що я вчинила нечуваний гріх, і мене більше до церкви не пустять.
А ще сказала Андрію, що знала, що я не розумна, та як він на таке повівся.
В цей день я була сильно засмучена, було відчуття пригнічення. Та вже на наступні вихідні пішла до Отця на розмову, де все йому розповіла, і дізналась, що моє тату аж ніяк не забороняє мені відвідування церкви.
Отець сказав, що малюнок, досить приємний і милує око.
– Це ваше тіло і тільки ви вирішуєте, яким ви його хочете бачити. Звісно, якщо б там були малюнки, які протирічать вірі в Бога, тоді це можна вважати як гріх. А так, все добре, і я радий буду бачити вас у церкві щонеділі.
Своїй свекрусі я нестала телефонувати, попросила чоловіка, щоб передав слова отця мамі.
А ви як відноситесь до тату на тілі? Чи є у вас якісь табу щодо цього?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!