“Привіт, рідний літак!” – привітався він, пілот “Мрії”, який вперше побачив залишене від його ластівки пожарище.
Пілот легендарної “Мрії” вперше побачив згарище, що залишилося від борту. Окупанти на військовому аеропорту не залишили цілим жоден літак.
Понівечена “Мрія”, розбитий “Руслан”, спалені та розірвані літаки фірми “Антонова”, вщент випалені офісні приміщення, розграбовані склади. Журналісти ТСН разом із командиром найбільшого у світі літака Ан-225 Дмитром Антоновим першими зуміли потрапити на аеродром Гостомелю. Вони пішли туди, як звідти вийшли окупанти.
Командир літака Дмитро Антонов одразу ж погоджується на напівбожевільну ідею подивитися, що там із знаменитою «Мрією», хоч і визнає – це дуже небезпечно, адже ще ніхто не знає, чи пішли росіяни зі свого лігва. І, звичайно, Дмитро знає – буде боляче – бо він, як і всі ми, вже знає, що з його «Мрією».
До війни на аеродромі Гостомелю працювало 1700 людей. До війни були десятки дуже добрих літаків, від них майже нічого не залишилося. Залишки Ан-26, понівечений снарядами найбільший у світі турбогвинтовий Ан-22. Вибухом відірвало крило нового Ан-132. Від красеня Ан-74 залишилося хвостове оперення, досі догоряють його двигуни.
Пілот Дмитро Антонов дивиться під укриття, де стоїть літак усього його життя, неперевершена «Мрія». Він добрих півгодини не наважується наблизитися до неї. А далі на шляху десятки одиниць спаленої ворожої бронетехніки, занедбана ворогом гармата, скрізь сотні снарядів, мін і навіть гранат.
Як скалічений великий птах, крила опущені, носовий обтічник лежить збоку, частини літака взагалі немає – вигоріла вщент. Але пілот все одно вітається зі своєю «Мрією», як з живої.
«Ну що, привіт, літак. Так, краще думав ситуація, кабіни немає. Двигуни три штуки, там шість двигунів може бути», – каже пілот.
Хоч і побите уламками, але майже ціле ліве напівкрило. Маленький літачок «Цесна» начебто підтримує свою велику подружку як може.
Здебільшого на “Мрії” літав Дмитро Антонов – з 2002 року. Вони разом провели у повітрі півтори тисячі годин. Облетіли весь світ кілька разів. Останніми роками доставляли маски, халати, все необхідне – рятували світ від пандемії.
«От просто сум такий, що передати неможливо, рівно 2 місяці тому я в крайнє відрядження вирушив і навіть не міг собі уявити, що таке може статися. Машина була прекрасна, слухняна. Кращої просто не було. Я бачу єдине – від цього екземпляра можна буде взяти окремі частини для створення другого, відновити його не вдасться – це знову ж таки моя думка», – каже пілот.
А в ангарі Руслана картина теж не втішна – літак виглядає жахливо – випалений шматок фюзеляжу, шматки обшивки, що вирвали, літак зрешечений кулями.
Серед аеродрому ще одна спалена машина – гелікоптер, по рештках камуфляжу видно – це військова машина. Реєстраційний номер заляпаний мастикою та брудом, але можна зрозуміти – це російський вертоліт, який знищував наші літаки в Гостомелі. За номером відразу можна знайти фото цього вертольота, Мі-8 озброєний некерованими реактивними снарядами.
Центральний офіс авіакомпанії випалений вщент. У кімнаті відпочинку російські солдати влаштували їдальню, в туалеті спали, приміщення без вікон, а ось самі в туалет ходили в сусідню кімнату на паркет.
Кабінету пілота не збереглося, але дивним чином збереглася табличка на стіні.
«Антонов Дмитро Вікторович, заступник директора АТП з льотної роботи».
“Більше нічого, все розграбовано, все згоріло, льотних документів немає. Буду відновлювати, єдине, табличку можна взяти на згадку», — каже Дмитро Антонов.
Аеропорт Гостомелю, потужне підприємство, лежить у руїнах. Ворог пограбував і розікрав усе, що тільки міг, але залишив тонни снарядів, мін, розкидані всюди сотні ручних гранат. У приміщеннях кинуто сумки з патронами. А ще – вони не залишили по собі цілим жоден літак.
А ми відновимося і розправимо крила України!
Слава Україні і ЗСУ!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Олександр Загородний, ТСН
