Мої свекри вже пенсіонери, мій чоловік їхній молодший син, пізній, свекруха його майже в сорок років народила. Живуть вони у маленькому райцентрі у трикімнатній квартирі, а ми з чоловіком і двома дітками і зовиця з родиною – в трохи більшому місті.
По можливості їздимо до низ у гості, але не дуже часто. Я зараз в декреті з другою дитиною, нашим дітям 5 і 2 роки.
І ось зовиця Ірина мені подзвонила, після того, як повернулася з дітьми з майже місячного гостювання у мами, і каже:
– Приїжджайте і ви до мами й тата. Їдь з малими! Вони так зрадіють! Хоча б на тиждень! – говорить зовиця мені по телефону. – Он ми майже місяць у них були, мама щодня домашні варенички-пельменів домашні, пиріжки… В неї час тепер є на пенсії. Казала, що за вашими малими скучає.
– А чому б тобі і справді з дітьми не поїхати? – сказав мені Микита. – Твої батьки дуже далеко, та і були ми у них місяць тому, а мої зрадіють. Я вас на вихідних відвезу, в неділю наступну заберу. Там річка, ліс недалеко, відпочините від великого міста.
Я погодилася.
Приїхали ми в суботу, свекри нас радо зустріли, борщем, качкою, грибами в сметані. І ми не з пустими руками приїхали, смаколиків до чаю навезли, 1000 гривень я свекрусі дала на якісь потреби чи харчі.
А потім я не знаю, що це і було, чесно.
Як основне блюдо – той самий борщ з 10-літрової каструлі весь тиждень. Понеділок – хінкалі магазинні, вівторок – пельмені з АТБ, середа – сосиски з макаронами, четвер – голубці-полу фабрикати, п’ятниця – знову хінкалі, субота – вареники с сиром магазинні і картопляники з відти ж…
Я людина не конфліктна, дуже спокійна. Тому нічого не казала, не висловлювала. Їли те, що дадуть. Та ні бабусиних пиріжків, ні вареників мої діти за тиждень не побачили, вона навіть мені не запропонувала разом щось приготувати-наліпити, а мою ініціативу блокувала, казала що повний холодильник і нічого не треба зайвого готувати. Мама чоловіка все десь пропадала днями у якихось подружок або в телефоні, навіть на прогулянки з нами не ходила, свекор – у своїх стареньких батьків у селі.
Поїхали ми додому. А потім свекруха до нас на тиждень приїхала, бо свекор затіяв ремонт і заміну вікон у двох кімнатах. А вона такого геть не любить, от і попросилася пересидіти у нас, бо вона з зятем, чоловіком Ірини, зовсім не ладнає.
Бачили б ви очі мами чоловіка, коли я при ній розкрила пачку пельменів з АТБ, зварила і перед нею поставила.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
