Чоловікові вдалося витягнути з річки двох хлопчиків, а третього врятувати не зміг і пoтoнyв сам, як повідомляє “Сегодня”.
У Тернопільській області в річці втoпивcя рибалка і дитина.
Нещастя сталося 11 липня. 12-річний житель Чорткова разом з двома друзями пішов відпочивати на річку.
За словами свідків, діти купалися біля моста на місці, пристосованому для відпочинку. У якийсь момент школярі почали тонути.
“Їх помітив рибалка, який сидів поруч. Чоловік, 1957 року народження, кинувся допомагати хлопцям. Одного витягнув, іншого виштовхав на мілину.
Однак третього хлопчика дістати не зміг. Не вдалося врятуватися і чоловікові. Він потонув разом з 12-річним місцевим жителем”, – йдеться в повідомленні.
Зараз фахівці встановлюють причину нещасного випaдкy.
Читайте також: ПIДCТPEЛИЛИ ДВОРІЧНУ ДІВЧИНКУ В ОДЕСІ
Недавні записи
- Гороскоп на 20 квітня 2021 для всіх знаків Зодіаку: деяким знакам Зодіаку буде дуже важко зосередитися, а в декого навпаки, відкриються лідерські задатки. Дізнайтесь, що ж зорі підготували саме для вас!
- Відпочинок в Єгипті був запланований вже давно, тому змінювати щось в останній момент не було б розумним. – Як ти, люба? Надіюсь вже краще? Ти ж не забула, у нас завтра літак?, – сказав Дмитро до Уляни, як тільки та переступила поріг квартири. – Дім, тобі вже 35 стукнуло, а ти досі поводишся, як дитина. – Після відпочинку Уляна зібрала свої речі і з’їхала від “коханого” не задумуючись
- Я виходила заміж молода, і як кажуть, зелена, бо була при надії. Антону було 22, а мені й дев’ятнадцяти ще не виповнилося. Як бідно ми тоді жили, навіть описувати не хочу – любов затьмарювала очі. Будучи на солідному терміні, я вирішила зустріти свого чоловіка, який повинен був приїхати на метро. – Ти чого мене позориш?, – сказав Антон, коли ми зустрілись. Я тоді йшла додому позаду нього і заливалась слізьми
- Особлива молитва до Всечесного Бога за батьків: дякую Тобі за любов до моїх батьків, яка закладена в моєму серці, і нагороди їх довгим та щасливим життям!
- Вікторії не було й двох років, як її мама, а моя дружина, яку я поважав, любив і цінував, вирішила нас покинути, і переїхати до “іншого чоловіка”. Ні мої вмовляння, ні тещі, не допомогли. Не знаю, чи впорався б я сам з дочкою, якби не Іванна Степанівна. Вона, можна сказати, допомогла мені поставити доньку на ноги. Коли Віка була в одинадцятому класі, я вперше, за стільки часу, побачив знайомі очі, але Наталі були потрібні лише гроші. Ні дочка, ні мама, ні я – її не цікавили