fbpx

Стежимо за слухом дитини: чого не можна робити ні в якому разі

Його зниження попередить відмова від гучних забав і паличок. Іноді зниження слуху у дітей – справа рук їх самих батьків. Розберемося в основних причинах, а також в тому, як їх не допустити. Наш експерт – Олена Самборська, отоларинголог першої категорії мережі сімейних клінік Ameda.

  • Забудьте про чищення вух паличками

Сірчана пробка у вухах, знижує чутність, всупереч поширеному переконанню батьків, виникає не через відсутність регулярного “прочищення” вух, а зовсім навпаки.

Природою задумано, що сірка захищатиме вушної апарат від патогенних мікроорганізмів, пилу і сторонніх предметів; тримати в узді бактерії, які живуть на шкірі зовнішнього слухового проходу; зволожить барабанну перетинку, запобігаючи її затвердіння і жорсткість, сприяючи кращій передачі звуку.

Ретельне вичищення сірки обеззброює слизову барабанної перетинки, яка першою зустрічає “ворогів”, і погіршує її звукопровідність.

Крім того, батьки чистять вуха дітям, як правило, ватяними паличками. Ті мають набагато більший діаметр, ніж проходи в дитячому вусі. Таким чином на вату хоча і чіпляються частинки сірки, але велика її частина утрамбовується.

Так відбувається раз за разом, і в якийсь момент в вухах дитини батьків-чистьох утворюється пробка, і “витягнути” її може лише ЛОР – за допомогою препаратів на основі розчиняють речовин або суміші спеціальних масел.

Як же очищати вуха? У міру накопичення сірки на видимій частині вуха досить витирати її серветкою. Усередині вуха сірку чіпати не варто: її надлишки за задумом природи повинні природним чином виштовхувати назовні завдяки руху щелеп під час жування або розмови.

Читайте також: КОМУ НЕОБХІДНО ЇСТИ МАНДАРИНИ: ВІДПОВІДЬ МЕДИКІВ

  • Не лікуйте самі нежить більше тижня

Затяжний нежить може стати причиною розвитку аденоидита, а той – привести до зниження слуху. Тому краще при найменших ознаках застуди, включаючи навіть нежить, показати дитину педіатру.

До лікаря варто поспішити і в тому випадку, якщо нежить пройшов, але є хропіння або посопування – це непрямі ознаки безсимптомного запалення аденоїдів.

Разом з тим не панікуйте, якщо доктор скаже фразу “збільшені аденоїди” – це ще не 100% -ний ознака аденоидита. Просто аденоїди, як лімфоїдна тканина, є частиною імунної системи. У дитини вона знаходиться в процесі навчання, тому аденоїди років до восьми у дітей завжди на сторожі і завжди дещо збільшені.

Взагалі, за нормами ВООЗ, застуда по 10-11 разів на рік – варіант норми. Але щоб “набряклі” аденоїди не погіршується постачання головного мозку дитини киснем, при значному набряку слизової носа варто звернутися до ЛОРа, педіатра або сімейного лікаря: він призначить терапію по зменшенню масштабів збільшення аденоїдів.

Причиною погіршення слуху дитини також може бути отит. І він також нерідко буває безсимптомним! Оскільки ходи від носа до вуха у дітей короткі і широкі, то до затяжного нежиті може дуже швидко додатися запалення в вусі.

Тому якщо нежить не проходить через тиждень, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Якщо отит підтвердиться, суворо дотримуйтесь рекомендацій лікаря: недолікований, він майже напевно перейде в хронічну форму і рано чи пізно закінчиться глухотою.

  • Відмовтеся від покупки кричущих іграшок

Слуховий аналізатор, хоча і адаптивен, нескінченно пристосовуватися до гучності звуку все одно не може.

При боргом і частому використанні гучних іграшок слуховий апарат дитини просто перестане розрізняти тихі звуки, не кажучи вже про те, що такі забави – подразник дитячої нервової системи, яка лише формується, переварюючи шквал нової інформації.

Тому в ідеалі від крикливих іграшок варто відмовитися: використовувати можна лише ті, в яких гучність звуку приблизно дорівнює децибелам звичайної людської мови.

Джерело.

You cannot copy content of this page