Так вийшло, що моя колишня співробітниця живе в одному тамбурі з дочкою. Ось вона і збила мене з пантелику.
Дочка моя заміжня вже три роки. Дітей в них поки немає. Не скажу, що в них ідеальна сім’я, бувало і таке на початку, що Оксана з торбою одягу приходила до мене ночувати. В такі моменти вона говорила, що більше не хоче так жити, що Женя не та людина, з якою потрібно йти по житті.
Він працював до 24 числа діджеєм в нічних клубах. Ясна річ, що любій жінці не сподобається те, що чоловік по ночах бог знати де і з ким. Я взагалі була проти такого шлюбу, але хіба мене хтось питав…
На даний час зять працює в офісі де створюють якісь сайти. Він займається дизайном, наскільки я розумію.
Дочка моя в салоні перукарем. Рано обидвоє йдуть, ввечері приходять.
Після весілля квартиру молодятам купили свати. Але це я грубо сказала, молодятам. Дочка моя так і залишилася бути прописана в мене. Ніхто її там не потребує.
Ми з чоловіком вклали багато грошей в ремонт, техніку і меблі.
Нам треба було зразу ж казати, щоб прописували… щоб хоч якісь гарантії були в разі розлучення, але мене ніхто не хотів слухати.
Ось з того часу я в постійній напрузі, що в разі чого, моя дочка залишиться ні з чим.
Тому коли десь в годині 9 ранку мені зателефонувала подруга, і сказала, що з квартири доносилась страшна “буря”, що було чутно, що Женя казав, що буде розлучатися і тому подібне, я не стала гаяти часу.
За три години я вивезла з квартири все що можна було. Меблі, техніку, я навіть рушники і ложки з виделками не лишила. Все це я перевезла за місто до своїх батьків.
Я була щаслива, що випередила зятя у його злих намірах, обкрутити круг пальця мою дочку, залишивши ні з чим.
Тільки ввечері, коли дочка повернулася і побачила розгромлену квартиру, зателефонувала мені, оскільки розуміла, що ключі я мала, бо підливала квіти, коли вони недавно їздили у невеличку відпустку.
І так мені виписала, що я тепер не знаю, де маю очі дівати.
Як вияснилось, то сперечалися не моя дочка з зятем, а хтось на іншому поверсі.
Те, як я завозила все в їхню квартиру назад, описувати не буду. Благо, зятя в той час дома не було.
Ох і сорому я наїлася… Хай бог боронить!
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
