та, що тебе виносила на своєму плечі
так, як виносить море все, що впаде за борт
та, що тебе приводила в себе якось вночі,
та, що її назвати бракне жіночих імен
та, що її кохати мужності не вистача
карму твою латала, танцюючи як кармен –
нетля на голці музики, пучка духу, дівча
під чорним її піднебінням, за гострим її язиком
макова квітка рани, облетіла дочасно
той, що дає нам тіло (зви його – м’ясником)
грає тобі на нервах оманливу фугу щастя
ловить на соломину (каже що рятівну),
ламає тебе на сотні безнадійних уламків
і доки ти спиш як мертвий – він списує на війну
всіх тих, що вона не винесла
з-під обстрілів, мін і танків
Галина Крук, поетеса, м. Львів (https://www.facebook.com/halyna.kryk)
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
