Та щоби я колись ще онукам гроші подарила! Я ж не могла і уявити, щоб Ольга таке зробила та ще й так мені відповідала! Слів немає просто. А син ще й захищає її! У близнят був на позаминулих вихідних день народження, святкували в кафе і Оля всім сказала дарувати гроші.
Я й поклала в конверт 2000 тисячі гривень – кожному по тисячі. А вчора я купила фруктів і зайшла провідати онуків, та й побачила невістку.
У мене є дорослі син і дочка, родини сина живе в оному місті зі мною, а дочка в Києві. Мій чоловік полинув на небеса кілька років тому і тепер мій єдиний сенс життя – онуки. Звичайно, частіше я спілкуюся з дітьми сина.
У сина двоє хлопців близнюків, Марко і Матвій. Коли вони були малі, я ще працювала, тому вони навіть користувалися послугами няні якийсь час, бо батьки невістки в іншій області. А тепер Ольга вже й сама переважно справляється.
Я іноді беру хлопців до себе на вихідні чи погуляти, щоб дати дітям відпочити і невістці навести лад в оселі. Так і живемо, стосунки у нас в родині більш менш нормальні між всіма.
Якщо мені раніше щось не подобалось в тому, як веде господарство чи виховує дітей – я завжди уміла себе контролювати і стримуватись, адже у молоді свої погляди на життя і правила.
Але те що недавно трапилося – це вже занадто! Та щоби я колись ще онукам гроші подарила! Я ж не могла і уявити, щоб Ольга таке зробила та ще й так мені відповідала!
Слів немає просто. А син ще й захищає її!
Та розкажу як все було. У близнят був на позаминулих вихідних день народження, 5 років нашим хлопчикам виповнилося, так швидко час пролетів!
Святкували в кафе, і невістка Оля всім сказала дарувати гроші. З одного боку і правильно – іграшок у дітей вдосталь, тай хто як не бульки найкраще знають, що треба дітям.
Тому я й поклала в конверт 2000 тисячі гривень – кожному по тисячі, думаю досить солідно.
Ну відсвяткували, посиділи – та й добре. Минув тиждень. Мені стало цікаво, що ж на мої гроші подарували онукам.
Тому вчора я купила фруктів і зайшла провідати онуків, та й побачила невістку. І очам просто не повірила!
Щоб ви думали я побачила??? Та нові, тобто суттєво збільшені, губи у Ольги! Питаю – а що дітям купила? Нащо ці зміни??? Невже таке необхідне???
Каже: у дітей все є, а балувати надлишками іграшок – навіщо? І так, за подаровані гроші я, мовляв, здійснила давню мрію, маю право, я стільки років і сил присвятила лише дітям.
У мене просто слів не було! Я накинулась на Олю з нелесними словами – такий час, що в Україні діється, а вона на такий непотріб гроші витрачає! А тут ще син з роботи приїхав і – уявіть! – почав її захищати!
Я просто мовчки взулася, дверима хряпнула і пішла, сказати їм мені було нічого. Навіть чай не попила.
Повернулась я додому і просто місця собі не знаходила від обурення. Але потім мені прийшла в голову думка, і я переконана, що вона єдино вірна: буду вимагати у невістки й сина гроші назад і сама дітям щось куплю на ці дві тисячі, що вважаю за потрібне!
Сподіваюся на підтримку читачів і дуже хочу почути сторонню думку! Всім заздалегідь вдячна!
Автор – Олена М.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
