Головна

alena

Мені 28, і вся рідня насідає, що пора мені заміж, дітей, домашній затишок і таке інше. І ось я познайомилася з 30-річним хлопцем, Максимом. Він здався мені веселим, розумним, і ми мали спільні інтереси. Тепер я запитую себе: чи була я неправа що розповіла йому справжню причину, за якою я не хочу з ним зустрічатися? Чи це дійсно не привід для розставання? Наше перше побачення з Максом було у гарному італійському ресторані, і ось тоді я вперше зрозуміла, що щось не так. Мій супутник витратив купу часу, питаючи офіціанта про кожну страву. Коли, нарешті, настав час зробити замовлення, він зупинився на звичайній пасті з маслом. Без соусу, без начинки – лише локшина та олія. Мені це здалося дивним, але я знизала плечима і подумала, що він просто так захотів. Потім ми знову зустрілися і я запропонувала суші. Макс скривився і сказав, що не їсть морепродукти або щось «сире», тому ми натомість опинилися в закусочній. А потім ми побували на тому фуршеті
життєві історії 0
Мені 28, і вся рідня насідає, що пора мені заміж, дітей, домашній затишок і таке інше. І ось я познайомилася з 30-річним хлопцем, Максимом. Він здався мені веселим,
Мама залишила всю спадщину моєму брату, а тепер дивується, чому я перестала її доглядати, їздити і допомагати. Дивна жінка! Та мені і самій вже за 50 і по великому рахунку я теж потребую допомоги. А вона ще й так вчинила зі мною. Дратує, але за все життя я до цього вже звикла. Кілька місяців тому я випадково дізналася, що крім невеликої суми для моїх дітей, мати вирішила залишити всю спадщину Григорію. І це суттєва сума – більше ніж 100 тисяч доларів. Я була спантеличена і, чесно кажучи, мені стало дуже неприємно. Мати відмовляється зі мною це обговорювати, кладе трубку та ігнорує повідомлення
життєві історії 0
Мама залишила всю спадщину моєму брату, а тепер дивується, чому я перестала її доглядати, їздити і допомагати. Дивна жінка! Та мені і самій вже за 50 і по
Я вважаю, що всі жінки так мають робити – тоді чоловіки нас цінуватимуть і любитимуть. Бігаю у “гречку” і щаслива від цього! Я у другому шлюбі вже сім років, у нас з чоловіком двоє дітей. Старша дитина – це мій син від першого шлюбу, а другий наш синочок – спільний. У нас з Денисом були ідеальні стосунки, але в якийсь момент він почав чіплятися до мене по кожній дрібниці, все йому стало не так. То суп холодний, то рушник не там лежить, то капці йому не подала, то голубці гірші, ніж у його мами. А я йому нічого і сказати не можу, адже квартира то його. А потім я вийшла з декрету на роботу і зустріла Романа. Денис сам винен, що перетворив мене на “попелюшку” – подай, принеси, прибери, постірай, наготуй. А про те, що я жінка, яка хоче любові та ласки, він здається забув
життєві історії 0
Я у другому шлюбі вже сім років, у нас з чоловіком двоє дітей. Старша дитина – це мій син від першого шлюбу, а другий наш синочок – спільний.
Нам якраз співробітниця нова була потрібна. Я знала, що у моєї сусідки і приятельки Мирослави юридична освіта, ось і посприяла її влаштуванню на свою фірму.  Ми не були прямо близькими подругами з Мирославою, я на 5 років старша за неї, але наші мами по-сусідськи дружили. А з Миросею ми були просто у добрих стосунках. Жіночка вона виявилася хватка. Мирося швидко і легко вписалася до колективу, навіть шеф звернув на неї увагу. І не дивно: молода, гарна, розумна, ще й блондинка. Її краса поєднувалася із залізним характером, волею, амбітністю. Шеф був одружений, але Мирослава була не з тих, хто на це звертає увагу. Вона стала любаскою шефа з далекоглядними планами – у майбутньому стати його дружиною. Шеф занепокоївся, бо дружина могла претендувати на свою частку його майна. І тут на допомогу шефу прийшла Мирося
життєві історії 0
Нам якраз співробітниця нова була потрібна. Я знала, що у моєї сусідки і приятельки Мирослави юридична освіта, ось і посприяла її влаштуванню на свою фірму. Ми не були
Я кажу брату: – Льоню, це рішення батьків, і ми не вправі їх засуджувати за це! Будинок і ділянку можна парканом і перегородкою розділити навпіл і ніхто не заважатиме. Скільки он у селах таких будинків: на одній половині одні господарі, а на іншій – інші. Але брат, найнявши доброго адвоката у спадок, розсудив інакше. У мене один син, а у нього троє дітей, і він вважає, що йому мало дістатись дві третини будинку та ділянки, бо онуків більше
життєві історії 0
Ми з Черкащини. Колись давно наші з братом батьки звели великий добротний будинок в селі недалеко від міста. Вони з любов’ю його облаштували та облагородили ділянку. Біля батьківського
Тепер дружина розповідає мені навіть в подробицях про свої стосунки з іншими чоловіками, і каже, що не проти, якщо і в мене буде особисте життя, але щоб це не вплинуло на наші почуття і в майбутньому, коли вои повернуться з Канади, ми все одно будемо разом. Просто ж ми молоді, щоб так довго бути “монахами”, треба турбуватися про здоров’я, як то кажуть. Оля розповіла, що у неї було 3 романи за цей час. Це боляче, але що можна зробити? Вони збираються на Новий рік приїхати, вперше за цей час
життєві історії 0
Ми з дружиною одружені 5 роки. У нас є донечка, якій зараз три рочки. Я заробляв небагато, тому ми жили на орендованій квартирі і мріяли про своє власне
– Такої нудної рідні, як ваша, Юлю, я зроду не бачила! І чому у тебе так мало друзів? Напевно, ти людина якась не така, не товариська і відлюдкувата, – сказала мені свекруха Інна Павлівна після нашого з Вадимом весілля. А вчора прийшла і сказала, що наші сини на її синочка геть не схожі і у неї виникають неоднозначні питання. Каже мені: – Виходь вже на роботу, бо я за аналіз ДНК зі своєї кишені платити не буду, це ти маєш нам довести, що хлопці – Вадимові! На це і витратиш свої перші гроші, як заробиш! Почула мене? Я сховалася у кімнаті. Від Вадиму захисту не дочекаєшся, матуся ж у всьому права. Мої голубці свекруха винесла собакам, сказала, що її син це їстоньки не буде, вона не дозволить. Коли ми з Вадимом вирішили одружитися, Інна Павлівна запитала: навіщо ви робите весілля, якщо ви все одно скоро розлучитеся?
життєві історії 0
Одружені ми з Вадимом 4 роки. У нас є вже 2 дітей, 2 хлопчики. Одному 3 роки, другому 3 місяці, тому я зараз в декреті, а чоловік забезпечує
Та скільки я можу робити вигляд, що все прекрасно, чудово і добре??? Я ж не хлопчик 20-річний в решті-решт! Мені, щоб всі розуміли, 43 роки. А проблема, власне, родичі моєї Марти і надмірна любов до них моєї коханої дружини. Дружині Марті 41. Нашому сину зараз 7 років. Живемо вже 9 років разом. Марта – адвокат. Більшість її родичів по іронії долі дуже люблять вляпуватися у різні неприємності і заглядати в чарочку. І більшість з них взагалі безвідповідальні. Вечір, 8 година, ми вечеряємо, обговорюємо свої справи. Тут дзвонять, щоб вона терміново їхала рятувати їх – ви вгадали! – з відділення поліції. О 5 ранку дзвонять, щоб допомогла їм вирішити проблеми через конфлікти після посиденьок під серйозні напої. І вона їде! Марта своїй мамі дозволяє час від часу без попередження приходити до нашої оселі, і мама вказує нам і мені зокрема, як треба жити. На першу вимогу свого татуся Марта дружина може кинути все – дитину, мене – і помчати, бо таточку потрібні нові капці о 9 вечора чи тепла піжама, чи терміново щось з аптеки
життєві історії 0
Та скільки я можу робити вигляд, що все прекрасно, чудово і добре??? Я ж не хлопчик 20-річний в решті-решт! Мені, щоб всі розуміли, 43 роки. А проблема, власне,
Валентина зібрала всі речі, написала записку. Сергія, мабуть, здивував її вчинок, і він залишився.Моїй сестрі Валентині 44 роки і від неї пішов чоловік. Вони прожили разом 22 роки. Я кажу – дивися по сторонам, знаймося, чоловіків багато! Ага, це не про Валю. Моя Валентина каже, що тепер житиме тільки для дочки і майбутніх онуків, а  краще піде в монастир на Волині
життєві історії 0
Моїй сестрі Валентині 44 роки і від неї пішов чоловік. Вони прожили разом 22 роки. Я кажу – дивися по сторонам, знаймося, чоловіків багато! Ага, це не про
Оленка відразу зайшла в інтернет сторінки батьків і через хвилину ми з чоловіком вже розглядали фотографії сватів. Я ледь стримала зойк і не показала подиву. Мене накрила хвиля спогадів. Я собі місця не можу знайти вже кілька днів. І не знаю, розповісти мені чоловіку і сиу все зараз, чи потім, чи подивитися по ситуації? Дуже переживаю з приводу зустрічі у ці вихідні з майбутніми сватами. А може, знайти в соцмережах Ігоря і написати йому, щоб теж був готовий до нашої зустрічі? Чи нехай буде йому сюрприз? Я щиро не знаю, як буде для всіх краще. А ми ж станемо скоро родичами!
життєві історії 0
Я собі місця не можу знайти вже кілька днів. І не знаю, розповісти мені чоловіку і сиу все зараз, чи потім, чи подивитися по ситуації? Дуже переживаю з

You cannot copy content of this page