Головна

alena

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай. На столі було багато брудного посуду, який залишився після сніданку сина і його дівчини. Ось уже 3 місяці ми тулимося утрьох у моїй 2-кімнатній львівській старенькій квартирі. На кухню зайшов син, налив собі чаю. І, трохи пом’явшись, почав розмову: – Мамо, знаєш. Ти нам заважаєш. Нам тут самим розвернутися ніде, і ти ще тут. Давай ми тобі квартиру винаймемо? У тебе окреме житло буде, а нам тут просторіше. Ту просто район класний. Я переїхала від них за 2 тижні. Домініка особисто знайшла мені квартиру, а я погодилася. Точніше, я не сказала «ні». А вже за кілька місяців майбутня невістка обробила мого сина. Денис прийшов і сказав: – Слухай, що ми за тебе платимо оренду? Маєш пенсію, напевно, як моя зарплата. Нам, молодим, завжди є куди гроші витрачати. А тобі на що? На себе ти не особливо витрачаєш, я ж знаю. Ми ж тобі підібрали не найдорожчу квартиру. Тож з наступного місяця ми більше за тебе не платимо. Я мовчки кивнула. – Мамо, ми не повноцінні господарі цієї квартири, бо ти її власниця. Ти чудово розумієш, що я зараз не потягну покупку своєї. Тому переоформити цю на мене буде від тебе найкращим подарунком на мої 30 років
життєві історії 0
Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай. На столі було багато брудного посуду, який залишився після сніданку сина і його дівчини. Ось уже 3 місяці ми
Я ж бачила що Люба мені хоче щось сказати, мнеться. Принесла пиріжки свої домашні, каже: – Що ти в тій своїй Франції їла нормального за 20 років? Равликів своїх, чи ще там що. Хоч годувати тебе тепер нормально будемо. Ось диви, які пухкі вийшли! Це ж ще за рецептом бабусі нашої. Пам’ятаєш, як ми любили їх в дитинстві! Для тебе, Оленко, старалася. Я про що хочу поговорити, сестричко. Ти ж знаєш, Марта моя вже дитину чекає, а жити молодим ніде, орендують собі ту квартиру однокімнатну. Тобі той будинок все рівно не треба, ти з грошима у нас, квартиру маєш яку ось розкішну. Я би на твоєму місці відмовилася від твоєї долі спадщини, а я би його тоді продала, та між дітьми трохи грошей поділила, та Марті на перший внесок на двокімнатну квартиру дала би. Доглядальниць батькам оплачувала я
життєві історії 0
Моя родина з немаленького райцентру під Києвом. Ми з сестрою виросли в своєму будинку в приватному секторі нашого міста. Це наш родовий будинок по татовій лінії. Батьки у
Мій чоловік не хоче платити аліменти колишній, і я його підтримую, та що там готова аплодувати йому за це! Так, я розуміла, що виходжу заміж за чоловіка, у якого є діти. І все ж ми з Романом абсолютно праві зараз. Ми не бачимо, куди йдуть його гроші. Що поганого в тому, що чоловік цікавиться, на що витрачаються дитячі гроші? Він же колишній на дітей щомісяця перераховує 10 тисяч гривень. Роман третину нашого доходу, платить як аліменти, сума велика, як бачите. Достатньо, щоб діти 7 і 9 років мали все, що треба. Я порахувала якось, так на ці гроші вже можна було машину купити, нехай і не нову, але все ж таки. А хлопці одягнені не знаю у що, на їжу, коли він їх до нас бере, накидаються, ніби з безлюдного острова. Днями забрали їх у вихідні до себе. Молодший у зелених бульбах під носом і сльозах каже
життєві історії 0
Мій чоловік не хоче платити аліменти колишній, і я його підтримую, та що там готова аплодувати йому за це! Так, я розуміла, що виходжу заміж за чоловіка, у
Живу я, на щастя, в сусідньому під’їзди з сином і невісткою і бачу і знаю все, що відбувається у дітей. А як інакше, у мене один син і я маю бути впевнена, що моїй дитині добре живеться! Господиня Улянка файна, я не чіпляюся. Але от зі стилем і смаком у неї якось не дуже, щиро кажу. Я спостерігала від самого початку. Ну не вміє Улянка гарно вбратися так, аби їй личило. А це я вирішила невістці на 30 рокі шикарний подарунок зробити. Ювілей як не як. Та дуже розчарувала мене Уляна. До сліз сумно і прикро. Я ж гроші відкладала з пенсії, яка у мене й так три тисячі гривень з маленьким хвостиком. Ну але за пів року якусь суму та й відклала, економила. І напередодні невістчиного ювілею об’їхала на велосипеді, аби не витрачатися ан маршрутку, всі секонди нашого чималенького райцентру. А їх з десяток – та набереться. Там же хороші речі які трапляються! Два дні витратила, зморилася геть, але зібрала таки для Уляни чотири повноцінних комплекти вбрання. На всі випадки, як то кажуть. Я дуже старалася
життєві історії 0
Живу я, на щастя, в сусідньому під’їзди з сином і невісткою і бачу і знаю все, що відбувається у дітей. А як інакше, у мене один син і
Не встигла я відмити зачухану плиту – а тут Мирослав зі шматком фольги. Якось я виявила, що мій улюблений банний рушник прикрасився великою діркою. Чоловік пояснив: а щоби не падало з гачка на стіні! За вікном – італійське море. Але до нього був довгий шлях. Я вийшла заміж за пристойного чоловіка, старшого за мене. Приїхала до Мирослава жити з великою валізою різнокольорових суконь, туфель, елегантних костюмів. Вдома у Мирослава не ховалося сюрпризів, але квартира була «дуже холостяцькою»: незатишною, без фіранок, з якоюсь сумною ганчірочкою замість нормальної губки для посуду. Особливо зворушив мене тоді посудний рушник з великою діркою. За цю дірку він і чіплявся на гачок. Я побачила це і щось в душі защеміло: зрозуміла, що просто зобов’язана вийти за Мирослава заміж, такою самотністю і глухою чоловічою неприкаяністю віяло від рушника. Побралися ми. З’їхалися. Я щедро обвісила квартиру фіранками, прихватками, якимись кумедними милими дрібницями обставила, вбралася в улюблений оксамитовий халат. Халатик мій Мирослав оглянув критично. Запитав, чи нема чого простішого. Це був тільки початок, дівчаточка!
життєві історії 0
За вікном – італійське море. Але до нього був довгий шлях. Я вийшла заміж за пристойного чоловіка, старшого за мене. Приїхала до Мирослава жити з великою валізою різнокольорових
– Мамо, а підсмаж мені яєчню з помідорами! Після цієї фрази я думала, що свекруха лопне як бульбашка. Коли побачила, що онука спить, за ноги почала стягувати з ліжка з криками. У мене двоє дітей -10-річна донька та 13-річний син. У вихованні обох діток я дотримуюся однакового підходу: у мне діти вдома нічого не роблять, їхня робота – це ігри і навчання, а клопіт і всі турботи по дому – це справа тільки нас з чоловіком. Та моя свекруха так не вважає, вона з надоїдливістю мухи мені доводить, що діти в такому віці обов’язково мають смажити яйця, відварювати локшину, мити посуд чи прибирати. Але я тут категорична. Але от мама мого чоловіка ніяк з цим не змириться. Ось днями після роботи ввечері зайшли з колегою до кафе, засиділися. Додому приходжу – і з порога чую свекруху. Ну, думаю, зараз почнеться: де була, чому вечерю чоловікові не приготувала, навіщо сімейний бюджет на кафешки спускаєш. А виявилося, що вона репетує на моїх дітей! – Виростиш незрозуміло, кого! Замість того, щоб вдома брудний посуд помити, один в іграшки на комп’ютері грає, а друга біля дзеркала дзиґою крутиться
життєві історії 0
У мене двоє дітей -10-річна донька та 13-річний син. У вихованні обох діток я дотримуюся однакового підходу: у мне діти вдома нічого не роблять, їхня робота – це
Я не знаю, за що це на мою голову і голову мого сина. Приходжу я до них, значить, кілька днів тому і розумію, чому ж не одразу покликали. Ну як мені вмовити сина покинути цю жінку і забути про неї, як сон? Ну, платити аліменти ще на свою донечку, а ці старший і майбутній найменший – нащо вони нам? Я проти була одруження сина з жінкою, яка вже мала дитину. Та хто ж мене послухав! І ось після двох років життя в Англії з двома дітьми, невістка Олена повертається з круглим животом! Син мене перед тим заїхав забрати і поки до них їхали, пояснив: ну, так сталося, це життя. Там у Олени щось швидкоплинне сталося, для неї це нічого не означає, почуттів нема
життєві історії 0
Я не знаю, за що це на мою голову і голову мого сина. Та розповім свою історію спочатку, розраховуючи на вашу підтримку і поради. Я була заміжня один
– Тобто я нас забезпечую, а ти хочеш на мене ще й дитину скинути? – У якому сенсі «скинути»? Це і твоя дитина теж, якщо що! Олексій, виявивши ввечері на столі тарілку магазинних пельменів, а не набір із трьох домашніх страв, страшенно злився. – Чоловік із роботи прийшов, і навіть поїсти нормально не може! Що це за фігня покупна? – Льош, часу не вистачило. Якби ти забрав Софійку з садка, наприклад, я точно встигла б щось смачне приготувати. З того моменту від Олексія посипалися претензії: себе запустила, донька весь час плаче, вдома бардак. Плюс не забував регулярно нагадувати, що він за все платить, і я натомість зобов’язана забезпечувати його прасованими сорочками, триразовим харчуванням та ласкою. На мої пропозиції хоч раз на тиждень запрошувати людину для прибирання чоловік бурчав: «А ти тоді на що? Дружина в домі має затишок наводити, а не сторонні люди!»
життєві історії 0
З чоловіком у нас давно було щось не те. Після народження доньки я пішла в декрет, і чоловік заробляв на потреби родини сам. Грошей у сім’ї не особливо
Вся їжа у свекрухи була замовлена з ресторану, 15 чоловік зібралося. За столом свекруха піднялася і почала дякувати моєму чоловіку і привселюдно хвалитися подарунками від сина. У мене очі на лоба полізли. Я ж думала, нова праска і плед, які ми принесли з собою – це і все. І це не дешево, я вам скажу! Але виявилося, що моя свекруха – щаслива власниця сертифікату в Брокард на 5 тисяч гривень, а ще вона їде в приватний санаторій в Карпати наступного місяця – синочок путівку вже придбав. Ми з чоловіком разом вже 11 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але ніяк не доробимо ремонт – все не вистачає грошей. Сказала що ні копійки більше в сімейний бюджет не дам – все на себе і трьох дітей буду витрачати
життєві історії 0
Ми з чоловіком разом вже 13 років, у нас троє дітей і ми досі живемо на орендованому житлі. Три роки ому ми нарешті придбали квартиру в новобудові, але
Коли я повернулася додому після того, як купила продукти в супермаркеті, Віктор спитав, скільки це коштує, я сказала йому, що 5 тисяч гривень і показала чек. – Ти навіщо все це накупувала на мої гроші? Думаєш, у мене зарплата гумова? Перестань вкидати на вітер те, що я заробляю! – накинувся на мене Вітя, коли побачив, щ я принесла в пакетах з супермаркету. – Чи ти не любиш червоної риби на вечерю чи тостів з бужениною і авокадо на сніданок? Чи винограду з полуницею під червоненьке, коли ми фільм дивимося? – запитала я чоловіка, а в самої вже сльози від образи защипали в очах. Адже це Вітя наполіг, аби я не працювала. Через те, що я зробила на далі, ми вже чотири дні не розмовляємо.
життєві історії 0
– Ти навіщо все це накупувала на мої гроші? Думаєш, у мене зарплата гумова? Перестань вкидати на вітер те, що я заробляю! – накинувся на мене Вітя, коли

You cannot copy content of this page