Головна

alena

Поки чоловік робить у нас у квартирі ремонт, я з дитиною переїхала до його мами. Сама я сирота і в мене батьків давно немає, тому не пишіть, що треба було до своєї мами їхати. Але стосунки у мене з мамою Олексія добрі, от тільки я її на великому обмані спіймала – виманює грошенята тільки так в обох синів! Совісті ніякої. Я захоплювалася Ольгою Тарасівною, тим, як вона змогла, переживши багато чого, продовжувати жити і радіти. Вона сама ставила дітей на ноги як не стало чоловіка, діти виросли чудовими хлопцями, які завжди допомагали і допомагають матері Зараз ми живемо вчотирьох: свекруха, я і вітчим чоловіка. І за цей місяць, як би я не хотіла не чути і не бачити, я стала свідком купи брехні
життєві історії 0
Поки чоловік робить у нас у квартирі ремонт, я з дитиною переїхала до його мами. Сама я сирота і в мене батьків давно немає, тому не пишіть, що
Мене дуже хвилює, що моя свекруха Ірина Володимирівна у свої 48 років не працює і занадто себе любить! Так, у неї є чоловік, який її утримує, але це не дає їй права поводитися так у нас в гостях. Оце б моя мама так себе вела! Та ні. Моя і з дитиною погуляє, і вареників наліпить, і борщику свіженького зварить. Аще поприбирає завжди, там де у мене руки не доходять. Одним словом – мама! А ця? приїде до нас у гості вона – і лежить на дивані, не допомагає нічого. Я працюю 6-7 днів на тиждень по 10 годин. І я не хочу втомлена після роботи обслуговувати ще й її, догоджати у всьому. Так, це вона подарувала сину квартиру, але я її про це не просила
життєві історії 0
Мене дуже хвилює, що моя свекруха Ірина Володимирівна у свої 48 років не працює і занадто себе любить! Так, у неї є чоловік, який її утримує, але це
Що я вчора вислухала від Матвія за суші на вечерю! Так вони коштували 800 гривень, більше кілограма зате, ми так всі наїлися, діти дуже просили вже кілька тижнів. Матвій їв пельмені. Суші не його їжа. Я дітей дорого одягаю, гроші розхвицюю на ліво і на право. До косметолога смію ходити раз на місяць. Це ж синочок вже настрочив, нажалівся у вайбері. І свекруха навіть не подумала, що вже майже ніч надворі. А сьогодні Матвій прийшов з роботи додому з кросівками за 7 тисяч гривень
життєві історії 0
Що я вчора вислухала від Матвія за суші на вечерю! Так вони коштували 800 гривень, більше кілограма зате, ми так всі наїлися, діти дуже просили вже кілька тижнів.
Зроду на таких гостинах не була і тепер не знаю, як відмовити сина від такого шлюбу! Це ж в таку родину потрапить, що ой-леле, все життя на таких недохарчах сидіти буде, якими нас частували свати майбутні! Все зроблю, щоб син передумав.
життєві історії 0
Зроду на таких гостинах не була і тепер не знаю, як відмовити сина від такого шлюбу! Це ж в таку родину потрапить, що ой-леле, все життя на таких
Зараз з доходами туго, будівництво наше майже зупинилося. І я опинилася в якійсь безвиході. Чоловік вже не намагається навіть якось приструнити рідню, його все влаштовує і нічого поганого в цьому він не бачить. Ось приїжджає брат Вадима з сім’єю, ходять до нас додому у нову частину на екскурсію, хоча ми вже частково там живемо: там наші особисті речі, продукти, техніка і таке інше; врешті-решт може висіти різний особистий одяг у ванній, адже чужих не чекаємо. Ніколи не роззуються, впираються просто подивитися, що нового ми зробили, просто з цікавості. Лізуть в холодильник, дістають і жують прямо на ходу, що їм подобається. Ми з Вадимом зійшлися вже не дуже молодими, а зрілими. Нам було по 36 років
життєві історії 0
Ми з Вадимом зійшлися вже не дуже молодими, а зрілими. Нам було по 36 років. Я після розлучення з дитиною-підлітком, він одружений не був. Стали ми жити з
Півроку тому настала крапка у стосунках з Лідією Василівною. Ну скільки ж можна! Я не залізна леді. Вже більше ніж пів року не спілкуюся зі свекрухою. Після того, як вона вичитала мене за те, що в мене живе мама, я її більше у себе в гостях не приймаю. Вона піднімала голос на очах моєї дитини на мого чоловіка, тобто свого сина за те, що він прийняв жити тещу. Поза очі мама чоловіка постійно миє мені кісточки і дорікає сина, що я спілкуюся тільки зі своїми родичами. Через це у нас в родинині почалися постійні суперечки
життєві історії 0
Півроку тому настала крапка у стосунках з Лідією Василівною. Ну скільки ж можна! Я не залізна леді. Вже більше ніж пів року не спілкуюся зі свекрухою. До цього
Бабуся привела мене на кухню ті посадила за стіл, на якому стояла шарлотка і заварник, зітхнула. – Я давно хотіла поговорити з тобою про мою квартиру. Окрім тебе, у мене нікого ближче немає, ти єдина онучка. Ось і вирішила залишити на тебе свою нерухомість, тільки матері нічого не кажи. – А що станеться такого, якщо мама дізнається? Бабуся вийшла з кухні, а коли повернулася, то принесла із собою маленький блокнот, простягла мені: – Ось тут всі мої записи, так би мовити, роздуми. Але і це ще не все: подивися на обличчя цього чоловіка, тільки уважно і запам’ятай. Я попросила ще раз поглянути на світлину. Я знала цього чоловіка.
життєві історії 0
Я довго не могла знайти роботу, кілька разів їздила на співбесіди, у двох організаціях залишила анкети, але все безрезультатно. І тут, зовсім випадково, мені зателефонували із однієї фірми. У
12 простих істини, як допоможуть вам стати успішнішими і щасливішими навіть в наш непростий час. Це зовсім не складно і дієво, я особисто знаю таких людей, які живуть за цими правилами і є дуже успішними. Спробуйте!
Цікаве 0
12 простих істини, як допоможуть вам стати успішнішими і щасливішими навіть в наш непростий час. Це зовсім не складно і дієво, я особисто знаю таких людей, які живуть
У нас з дружиною троє маленьких дітей. Оленка моя зараз в декреті з меншим синочком, середня донечка в садочок ходить, старша вже школярка. І ось була у мене тижнева відпустка минулого тижня, і я спостерігав за дружиною та записував усе, що Оленка робила для дітей. Ось що в мене вийшло. І цей список мені тепер хочеться показати якомога більшій кількості чоловіків. Цього дня моя дружина
Цікаве 0
У нас з дружиною троє маленьких дітей. Оленка моя зараз в декреті з меншим синочком, середня донечка в садочок ходить, старша вже школярка. І ось була у мене
Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко, вони навіть нашу трирічну донечку ще не бачила. Як вона нас в гості зазивала! Поїхали на свою голову. Приїхали. Ну погодували нас варениками. А потім кошмар почався. З першого дня нашого приїзду мама вся в консервацію пірнула. Варення, аджика, помідори, ікра, повидло, компоти. Варить його все прямо відрами. Ходить цілий день голосить, як це важко, що руки відваляться скоро, а все ж заради нас, а так би вона в життя цього варення не варила б. Кажу: – Мамо, ми це все не їмо, не треба заради нас! – але для неї це не аргумент. Вона краще знає, що нам треба. Друга ситуація – з водою. У кулері закінчилася вода і треба йти до підвалу за запасним бутилем
життєві історії 0
Ми живемо в Києві, а мої батьки на Закарпатті, недалеко від Румунії. Бачимося рідко, вони навіть нашу трирічну донечку ще не бачила. Як вона нас в гості зазивала!

You cannot copy content of this page