Головна

alena

Чоловік до того мене ревнував, що забороняв вітатися з сусідами чоловічої статі. Заявляв, що вони всі мої коханці. А після народження сина став ще до того якось дуже чіплятися до їжі. То холодне, то надто гаряче. Приходить із роботи, я суп ставлю. Павло бере ложку і кидає її з криками: «Гаряче!». Я йому, мовляв, подмухай, почекай 5 хвилин, а він репетує: «Одразу хочу їсти!» Я поставила перед ними пельмені, а він узяв і на смітник їх викинув прямо з тарілкою. Потім чоловік наполіг, щоб ми переїхали до нового мікрорайону. А там із громадським транспортом туго. Сам він на машині, а я щодня пішки на роботу по 5 км туди-назад. А тут настала зима, у мене на роботі простої, грошей немає, та ще й чоботи порвалися. Я натякнула чоловікові на гроші на обновку, а він мені відповів: «Заробиш, купиш». А те, що квартиру, в якій ми жили, купили мої батьки і що всю їжу я готую на свою зарплату до уваги не бралося. Словом, мама, побачила мене у кедах у січні. Я Павла попередила, що треба синові купити взуття на школу. Приходить з роботи, хвалиться новим наручним годинником. Позичив грошей у начальниці. Сказав, що зробив собі подарунок ніби від мене на нашу річницю
життєві історії 0
Коли я виходила за між за Павла з великого чистого кохання, я навіть не уявляла, чим мені це заміжжя обернеться. Чоловік до того мене ревнував, що забороняв вітатися
Бабуся моя, якій вже добряче за 70, у нас всіма фібрами душі за здоровий спосіб життя. Прийшла якось у гості, а в нас пиріг та печиво. Так вона прямо при дітях почала волати: – Ви що, хочете, щоб діти ні в які двері не проходили? Заберіть це негайно! Діти в сльозах.  Відправила чоловіка до бабусі, щоби він поставив їй бойлер. За півгодини пише мені: “Оленко, твоя баба замкнула мене в туалеті!” До бабусі я додзвонитися не змогла. Нервую. Через 5 хвилин ще повідомлення: “Тепер вона співає якісь моторошні пісні!” Свого часу мою бабусю видали заміж за бажанням батьків за чоловіка, на 20 років старшого за неї. Завжди вона була зразковою дружиною і господинею. Але коли діда не стало, бабуся не сумувала. Батько бурчить, що вона дідову спадщину промотує. А бабуся відповідає
життєві історії 0
Бабуся моя, якій вже добряче за 70, у нас всіма фібрами душі за здоровий спосіб життя. Прийшла якось у гості, а в нас пиріг та печиво. Так вона
Гроші – це добре. Але гроші бувають різні. Хочеться почути вашу думку. Готова до будь-якої критики, сподіваюся з вашою допомогою чи самостійно, прийму найкраще рішення як для себе, так і для своєї сім’ї. Свекруха одразу попросила у сина 200 тисяч гривень на ремонт. Люблячий син не відмовив. Мені випадково проговорився. Потім ще просили. Не дав. Зрештою сестра попросила половину, він віддав. А самому на однокімнатну навіть тепер не вистачить. Каже, давай з матір’ю купимо бодай однокімнатну. А я не хочу. Додам, що я чекала каверзи з боку його родичів
життєві історії 0
Гроші – це добре. Але гроші бувають різні. Хочеться почути вашу думку. Готова до будь-якої критики, сподіваюся з вашою допомогою чи самостійно, прийму найкраще рішення як для себе,
– Перша невісточка моя була золотце! – так тепер розповідає про мене моя колишня перша свекруха Лідія Степанівна. А мені так смішно і гірко одночасно. Я вона мене розводила зі своїм сином! І в неї це вийшло. Після розлучення з Дмитром мене попросили більше ніколи їхню родину не турбувати, не дзвонити, ні про що не просити, і онука вони не хотіли бачити
життєві історії 0
– Перша невісточка моя була золотце! – так тепер розповідає про мене моя колишня перша свекруха Лідія Степанівна. А мені так смішно і гірко одночасно. Я вона мене
Моє життя робить нестерпним нав’язлива свекруха. Як людина мама чоловіка непогана, не подумайте. І добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно допомагає, коли її про це не просять. Захотіла – принесла сину каву в ліжко, тільки йому, і він не проти! П’ять років тому ми стали сусідами із мамою чоловіка. Спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями товчеться у нас у квартирі, адже після появи донечки мені справді потрібна була допомога. Звичайно, у неї є ключі
життєві історії 0
Моє життя робить нестерпним нав’язлива свекруха. Як людина мама чоловіка непогана, не подумайте. І добра, і чуйна, але, що найгірше, постійно допомагає, коли її про це не просять.
Супу я наварила свіжого, наваристого, з мясом, картоплею, домашньою лапшою. Сіли за стіл їсти. Малий Тарасик їв-їв,  не доїв – швидко схоплюється, хапає тарілку, миттю зіскочив зі стільця, побіг у ванну кімнату і чую – спускає воду з бачка. Я круглими від подиву і обурення очима подивилася на розгублену невістку. – В моєму домі таке не пройде, дорогенька! Більше тут твоя дитина ні шматочка не отримає ніякої їжі, поки не навчиш хлопця культури поведінки з їжею і цінувати старання інших, зокрема мене, бабусі! Але ось я побігла вранці на ринок, прийшла додому, зайшла руки помити  – а там залишки манки плавають! Знову я все висловила невістці
життєві історії 0
Сталося на днях таке, що не голову не налазить. Цікаво запитати вашу думку, читачі. Для початку трохи про себе розповім. Мене звуть Олена Федорівна. Я росла у багатодітній
Одружилися ми з Микитою, народилася у нас донечка Софійка. Зараз їй один рочок і живемо ми у двокімнатній квартирі з моїми батьками. Так вийшло, що вибір був не великий. Або жити у приватному будинку, де влітку та навесні приїжджають і живуть батьки чоловіка і його сестра зі своїми дітьми, або у моїх. І я вибрала у своїх. Наче ж ближчі свої, ніж чужі. Ага, де там!
життєві історії 0
Одружилися ми з Микитою, народилася у нас донечка Софійка. Зараз їй один рочок і живемо ми у двокімнатній квартирі з моїми батьками. Так вийшло, що вибір був не
– Мій син правий на 1000 відсотків і без шлюбної угоди він з тобою не одружиться! Життя зараз таке і світ прагматичний! – волала мені вчора у трубку моя майбутня свекруха Роза Йосипівна. Далі я вислухала від неї низку тих самих аргументів, які мені озвучив неодноразово озвучив Даник. Він, як і його дорогоцінна мамуся, наполягає на контракті. Адже всяке буває. Виходить, що підписавши такий договір, я наперед відмовляюся від усього, і після розлучення, якщо так станеться, залишуся ні з чим з дітьми? Значить, я маю все робити вдома, підтримувати порядок, готувати для чоловіка і все інше, і при цьому залишатися в квартирі чужою, по суті, людиною в цій квартирі?
життєві історії 0
– Мій син правий на 1000 відсотків і без шлюбної угоди він з тобою не одружиться! Життя зараз таке і світ прагматичний! – волала мені вчора у трубку
Щомісяця я відправляла йому 5 тисяч та за квартиру також 5 тисяч гривень. Те саме й мама. Наразі він, 20-річний, хлопець і не знає, чим йому зайнятися. І брехав нам, що вчився, що на парах був. Коли ми з братом поїхали з нашого будинку, то наш батько і мамі вказав на двері. Дякую добрим людям, що пустили маму до свого дому жити. Мені соромно дуже, що я нічим не можу допомогти їй зараз. Я поїхала в Київ, орендувала маленьку кімнату. Зустріла чоловіка, вийшла за нього заміж. Весілля не справляли, і це дуже не сподобалося його родичам. А в мене немає грошей на пишну урочистість і в мами теж. Чоловік заробляв, звісно, ​​але небагато. Яка урочистість? Я працювала з 8 до 8, було дуже важко. Але грошей навіть у чоловіка не брала. Розписалися у квітні, а у травні у свекрухи ювілей. Купила подарунок від нас з чоловіком, новий холодильник. Зараз я на 9-му місяці без грошей, без підтримки
життєві історії 0
Жили ми в селі. Тато не любив маму,  моя мама терпіла всі його витівки, багато працювала і намагалася дати хоч щось нам з братом. Ми з мамою і
Я тихенько подивилася в конверт свахи для онучки і очманіла! Там лежала купюра у 200 гривень! Моєму обуренню просто немає меж! Ви б просто знали, як живе сваха. Вона працювала великою начальницею і зараз ще працює на іншій роботі, тобто в неї і пенсія ого-го, і зарплата на додаток. Вона їсть канапки з червоної риби на сніданок – сама ось мені хвалилася, і в кафе для неї поїсти – звичайна справа, і вся така доглянута, одяг дорогий. Сама живе, з чоловіком давно розлучена, все для себе коханої. Чого б так не жити! І я пенсію 4,500 гривень отримую. З неї і їм, і комунальні, і вдягаюсь на секонді. А як ще? В колготках зашитих і шкарпетках ходжу, але Златі в конвертик поклала 1000 гривень, бо дитині 11 років і вона на хороший телефон збирає. Треба якось вплинути на сина, щоб він з невісткою поговорив, а Катя вже зі своєю маман
життєві історії 0
Я живу у Вінниці. Давно овдовіла, коли син студентом був. Працювала все життя в торгівлі на мінімальних зарплатах. Коли не стало чоловіка, стало дуже важко фінансово, але нічого,

You cannot copy content of this page