Головна

alena

Коли Влад першого нашого ранку спільного життя у свекрухи пішов о 5.30 ранку на кухню і почав там гриміти сковорідкою і запахло кавою – я приємно здивувалася. Через 15 хвилин вирішила, що скоро коханий прийде зі сніданком в нашу кімнату і пішла учитися в ванну. В коридорі я зустрілася з чоловіком – він йшов з деком у руках, на якому було одне горнятко запашної кави, яєчня, вода з лимоном і два хрусткі тости хліба. Але пішов він з цим усім в мамину кімнату. Розписалися лиш тиждень тому, але хочу подати на розлучення
життєві історії 0
Коли Влад першого нашого ранку спільного життя у свекрухи пішов о 5.30 ранку на кухню і почав там гриміти сковорідкою і запахло кавою – я приємно здивувалася. Через
Ми одружилися з Максом всього рік тому, хоча нам обом вже трохи за 30. Отже, попри вік, ми – молода сім’я без дітей поки що – не поспішаємо. Обоє працюємо, кохаємо один одного, налагоджуємо побут. Але раптом мама Макса вирішила що нам дуже дуже треба дитину – ще на вчора,  а ще я виявляється дуже мало годую чоловіка, йому вже скоро дрібні монетки в кишені треба сипати, аби вітром не знесло. І почалося моє нинішнє веселе життя. І моя дорога Людмила Олександрівна почала приходити до нас додому раз, а то й кілька разів на тиждень. Приносить каші, котлети, картоплю, рагу, вареники, пиріжечки. – Все своє, сама робила! – любить казати свекруха. І Макс, я вам скажу, просто наминає все це. І гардероб йому потрібен вже новий. А цей запах в квартирі постійно! Адже гарячі супи чи котлети одразу в холодильник не поставиш. Отже кухня наповнюється всіма ароматами, якими тільки може, доки страви не охолонуть
життєві історії 0
Ми одружилися з Максом всього рік тому, хоча нам обом вже трохи за 30. Отже, попри вік, ми – молода сім’я без дітей поки що – не поспішаємо.
Зовиця вчора о 7 ранку подзвонила в квартиру. Я б знала – двері не відчиняла! Але відкрила на свою голову. Маргарита зайшла і сказала що посидить у нас дві години з племінником, бо у неї на 9 зустріч в нашому районі, а всі кав’ярні ще зачинені. Простягла коробку дешевих цукерок «Стріла», які я не їм і тим більше наш піврічний син. Ну добре, впустила. Думала, посидить кілька годин в іншій кімнаті, щось там подивиться тихо в телефоні і піде у своїх справах. Але наша Марго не з тих, хто може посидіти тихо, поки ми прокидаємося і займаємося своїми ранковими справами. – Оленко, а що є поїсти, бо я дома не встигла? – Розігрій, що побачиш у холодильнику. Мікрохвильовка он. – Ой. Мікрохвильовка – то шкідливо, а що ще є? – У хлібниці є батон, намаж його маслом. З чаєм буде нормально. Він на полиці. – А ти б не могла?
життєві історії 0
Зовиця вчора о 7 ранку подзвонила в квартиру. Я б знала – двері не відчиняла! Але відкрила на свою голову. Маргарита зайшла і сказала що посидить у нас
І от що це за людина така, ця огрядна пані? У мене донці 4 роки, працюю я не на повній зайнятості, тому маю досить вільного часу і ми часто з Веронічкою їздимо маршруткою з Києва в село не далеко від Броварів. Де живе моя бабуся. Дорога займає трохи більше години в одну сторону, зате дитина гуляє на свіжому повітрі в бабусі, серед квітів, а я щось допомагаю. Поїхали і вчора, а тут ця пані зі своєю сумерою в маршрутці, каже мене: візьміть свою дитину на руки, а я сяду! Квиток я на дочку беру, але таке почалося. Пані продовжувала нависати над нами та голосно дихати. Інші пасажири просто спостерігали і ніхто не втручався. Я зрозуміла, що треба бути наполегливішою, хоча батьки завжди вчили бути ввічливою зі старшими
життєві історії 0
У мене донці 4 роки, працюю я не на повній зайнятості, тому маю досить вільного часу і ми часто з Веронічкою їздимо маршруткою з Києва в село не
Різниця між моїми батьками й чоловіковими – не описати. Мої для нас все роблять. Будинок мені купили, ремонт в ньому зробили, тримають господарство, з якого нас годують, огород і сад, з яких допомагають цілий рік нам свіжими овочами-фруктами. Морозильну камеру ось нам подарували. А свекрів моїх це наче все не стосується! Вони взагалі стоять осторонь нашого життя, наче чужі. Віталій весною почав вирощувати для себе і на продаж курчат. І раптом його батьки теж придбали курчат і теж почали цим займатися. Ну що за дитячий садок? А коли курчата були готові на продаж, чоловік просто попросив у своїх батьків місце в морозилці. Вони відмовили, сказали що у них повна
життєві історії 0
Різниця між моїми батьками й чоловіковими – не описати. Мої для нас все роблять. Будинок мені купили, ремонт в ньому зробили, тримають господарство, з якого нас годують, огород
Моїй мамі моя бабуся свого часу дала дуже дивне ім’я на честь ще своєї – ви тільки уявіть! – прабабусі. А зараз мама наполягає, аби я так само назвала свою донечку, яка народиться через місяць. Мама на стільки категорична, що сказала, навіть спілкуватися з онучкою не буде, якщо назвемо інакше. 7 років тому я вийшла заміж, але до нас з Матвієм дуже довго не прилітав лелека. І ось диво нарешті сталося
життєві історії 0
Моїй мамі моя бабуся свого часу дала дуже дивне ім’я на честь ще своєї – ви тільки уявіть! – прабабусі. А зараз мама наполягає, аби я так само
Зараз ми зі свекрухою навіть не вітаємося в одній квартирі. І чоловік, і його мама мене ну дуже вмовляли переїхати до Раїси Олександрівни пожити, поки ми на своє житло не зберемо. І я наївна погодилася. Три місяці все було добре. Але на довше мами Андрія не вистачило. Почалося: то я не прибрала, то крихти на столі залишила, то волосся з мене падає, а вона втомилася його прибирати. Причому мені вона жодного слова не каже, а все виказує Андрію. Раїса Олександрівна людина дуже метушлива і галаслива жінка, любить побалакати. Я проходжу в коридорі повз, двері не відчиняю
життєві історії 0
І чоловік, і його мама мене ну дуже вмовляли переїхати до Раїси Олександрівни пожити, поки ми на своє житло не зберемо. І я наївна погодилася. Три місяці все
У мене є два рідних брати і літній батько, якого треба доглядати. Але за волевиявленням мами будинок батьків дістається старшому брату. Ну а тепер інший брат може отримати ще й частину моєї квартири, яку я недооформила, але в ній зі мною і живе тато. Батько вже сімдесятирічний, на його утримання йде чимало грошей, бо і харчування спеціальне, і догляд. У нас з чоловіком двоє дітей-студентів, їм допомагати треба, а ми просто не витягуємо фінансово
життєві історії 0
У мене є два рідних брати і літній батько, якого треба доглядати. Але за волевиявленням мами будинок батьків дістається старшому брату. Ну а тепер інший брат може отримати
Я на такому роздоріжжі! Маю прийняти доленосне рішення, від якого залежить доля моєї рідної сестрички, яка на 13 років за мене молодша, Улянці зараз 11 років. От я і прошу у вас поради. Залишилися ми недавно без батьків. Сестричка жила півроку з бабусею, але два дні тому бабуся також полинула за обрій. І я тепер маю або відмовитися від опіки над Улянкою, або взяти сестру до себе. Ми живемо з чоловіком та маленькою дитиною, синочку Тарасику 1 рік і 2 місяці. живемо в однокімнатній квартирі, місця мало
життєві історії 0
Я на такому роздоріжжі! Маю прийняти доленосне рішення, від якого залежить доля моєї рідної сестрички, яка на 13 років за мене молодша, Улянці зараз 11 років. От я
А родзинка – ось вона. Батьки сказали Вадиму, що лишать будинок йому. Брат мій в дитинстві був слабенької дитиною, а я росла міцною і здоровою. Його жаліли і балували, всіляко берегли і пестили. А приїхав він додому, щоб навідатися до батьків, але не просто так. Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене часу. Інша справа – Вадим, він якраз приїхав до них з Києва. Я заміжня, маю двох діток, у мене хороший чоловік. От тільки мене засмучують досі взаємини з батьками і їхнє різне ставлення до мене і мого молодшого на чотири роки брата Вадима. Для мене вистачило лише посудомийної машини на весілля. Дякую і на цьому. Для Вадика – хоч зірочку з неба. Я сподіваюся, він хоч гроші на продукти дає батькам, але навіть в цьому не певна
життєві історії 0
Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене

You cannot copy content of this page