Головна

alena

У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й викохали. Чого там тільки немає! Цей сад – наш сімейний рай, ми всі обожнюємо збиратися у тата й мами в саду, святкувати в альтанці родинні події, річниці, свята. Але тепер я не знаю, що робити і що буде далі. Хто вона, ця садівниця??? Чи казати про неї мамі, яка зараз в Карпатах в санаторії? Пані біля півоній явно була стривожена зустріччю, а тато спробував пояснити ситуацію
життєві історії 0
У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й
Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту ситуацію, у якій опинилася. Я зовсім не хочу, щоб мама чоловіка жила з нами у нашій новій київській квартирі! Ми з чоловіком з 17 років разом, самі на заробітки їздили, купили квартиру, оформили навпіл. Я з інтернату, а його батьки нам нічим не допомагали, бо мають ще двох менших дітей. Я виросла в інтернаті, бо рано залишилася сиротою. А зараз я не знаю, як справитися з цією проблемою, адже це мама мого чоловіка! Познайомилися ми з Ромою, коли навчалися в технікумі, потім разом вступили заочно до університету, почали жити на орендованій маленькій квартирі і працювати
життєві історії 0
Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту ситуацію, у якій опинилася. Я зовсім не хочу, щоб мама чоловіка жила з нами
Мій чоловік працює вдома, він айтішник, і через це, як не сумно ми можемо скоро розійтися. Хоча заробляє Богдан дуже пристойно – 55-70 тисяч гривень на місяць. Що ще бажати запитаєте ви. Він запропонував мені переробити одну кімнату так, аби він в ній міг релаксувати і відпочивати душею. І я погодилася. Та наступного дня, коли я повернулася з роботи, то просто не впізнала свою оселю. Я від цього всього просто в осад випала, стояла і навіть слова зникли – нічого не могла кілька хвилин сказати
життєві історії 0
Мій чоловік працює вдома, він айтішник, і через це, як не сумно ми можемо скоро розійтися. Хоча заробляє Богдан дуже пристойно – 55-70 тисяч гривень на місяць. Що
Я вирішила ще після школи, що працювати – не моє і не для мене. Що я хочу бути домогосподаркою, створювати родинний затишок, а забезпечувати мене повинен мій чоловік. Коли вчилася в технікумі – закохалася в Дмитра, почали зустрічатися. Діло йшло до весілля. Я озвучила Дімі, що заробляти в нашій сім’ї має саме він. Що я люблю спокій і тишу і буди сидіти вдома з дітьми. І Дмитро пообіцяв мені, що зробить все, аби я була задоволена і щаслива. Але це виявилися тільки обіцянки. Зараз Дмитро хоче повернутися до мене, і я думаю, а чи прощати його заради сина
життєві історії 0
Я вирішила ще після школи, що працювати – не моє і не для мене. Що я хочу бути домогосподаркою, створювати родинний затишок, а забезпечувати мене повинен мій чоловік.
Мені вже 69 років, і я маю повне право говорити про своє життя те, що є. Принаймні своїй дочці і навіть чоловіку. 27 років я працюю в Італії, досі ще тут на роботі. Але зараз приїхала додому в Ужгород і розповіла про свої наміри перш за все старшій доньці. І не тільки про наміри, а й про ту сторону мого італійського життя, про яку вони не знали. Але Нана мене не зрозуміла, сказала що перестане спілкуватися і внукам заборонить знатися зі мною і підтримувати зв’язок. Тому й хочу почути сторонні думки ще до того, як розповім все чоловіку. В 47 років я в Італії народила сина від свого багаторічного друга і прихильника, сина найпершої літньої пані, яку я доглянула. Арольдо на той час був розлучений і не мав дітей. Він досі обожнює мене, хоча наш син вже дорослий і минуло 22 роки з народження Арсеніо
життєві історії 0
Побралися ми з чоловіком Віктором з великого кохання, але за душею обоє нічого не мали, студентами були, самі у місті, батьки – в селах. Жили у кімнатці гуртожитку,
Я така хороша й правильна була! У всьому слухала свекруху, вона нам підказувала о котрій лягати спати, чим снідати і вечеряти, загадувала, що я маю зробити за день, поки вона на роботі. Ми переїхали до своєї оселі – і тут Ольга Петрівна нас продовжували контролювати, активно допомагати: гладити, прибирати у нас, вказувати, якого кольору у мене мають бути штори і скатертини, вперед мене виховувати наших двох дітей. Я дуже довго цього не помічала. Але одного разу ми поїхали по справах зі Славком, і з дітьми надвечір залишилася моя мама, яка тоді якраз приїхала на кілька днів. Свекруха прийшла щось взяти до нас, та й заразом вирішила мені допомогти розвісити випраний одяг. Це побачила моя мама. У моєї мами виділені окремі дні, коли вона може приїхати побачити онуків, це – вівторок і середа, коли Ольга Петрівна на роботі
життєві історії 0
Побудували ми будинок прямо поруч зі свекрами, паркан до паркану. Це було бажання чоловіка. Мені 35 років, заміжня за Славком я вже 10 років. Починали ми своє сімейне
Ми з Романом разом чотири роки, підростає донечка, Соломійці 3 рочки. Переїхали ми жити до свекрухи в будинок, щоб економити. В свою квартиру впустили квартирантів, з цих грошей переважно і живемо. Рома працює, але зарплата у нього маленька, я підробляю трохи в інтернеті, але це теж копійки. А свекруха живе сама в приватному досить просторому будинку. Ось і вирішили жити разом, всім так вигідніше з фінансової точки зору. Для мене це спільне проживання – суцільне випробування! Свекруха у мене чудова. Тиха, спокійна, не заважає – це правда. Але мені не зручно. Я хочу свій простір і бути господаркою у своїй оселі. Вона нічого не робить, не допомагає, з дитиною моєю не справляється, тому Соломійку на довго не можу залишити на неї. А романтичні вечори з Ромою і сюрпризи для чоловіка? Все це зникло, бо ми завжди в компанії свекрухи. Зараз я поїхала на відпочинок із дитиною в Карпати на 1,5 місяці до родичів і як подумаю, що доведеться повертатися додому, так одразу сумно стає
життєві історії 0
Ми з Романом разом чотири роки, підростає донечка, Соломійці 3 рочки. Переїхали ми жити до свекрухи в будинок, щоб економити. В свою квартиру впустили квартирантів, з цих грошей
Уявіть – людині 55, а вона бере гроші з нашої 80-річної мами і живе за її рахунок. Я гадки не маю, як поставити сестру на місце і припинити це, може, ви мені якусь корисну підказку дасте. Маю маму, їй цього року був ювілей 80 років, вік поважний. Нас у неї дві дочки, я і моя сестра, обом уже теж за п’ятдесят і в обох по двоє дорослих дітей. Я маму дуже люблю і все життя намагалася допомагати всім, у тому числі матеріально. Вона живе в передмісті, має ділянку і будинок, який вимагає постійного догляду. Всі роки я, чоловік і мої діти допомагали мамі з усіма видами робіт
життєві історії 0
Уявіть – людині 55, а вона бере гроші з нашої 80-річної мами і живе за її рахунок. Я гадки не маю, як поставити сестру на місце і припинити
Живемо ми зараз зі свекрухою у Венеції. Мені і в душ не можна, раз я не працюю! Але вона сама нам запропонувала жити з нею, хоча ми не просилися, чоловік пропонував окремо зняти житло. Навіщо було, питається? Розповім трохи про себе і нашу ситуацію. Заміжня я чотири роки, є дворічна донечка. Спочатку у нас все було чудово, але через фінансові проблеми чоловікові довелося поїхати на роботу в іншу країну до своєї мами, в Італію. Найдивніше – свекруха зараз почала ховати від мене продукти. Вона почала рахувати зарплату мого чоловіка, говорити, щоб ми економили
життєві історії 0
Живемо ми зараз зі свекрухою у Венеції. Мені і в душ не можна, раз я не працюю! Але вона сама нам запропонувала жити з нею, хоча ми не
Я потребую вашої підказки, бо не можемо самі розібратися, хто правий, я чи Ольга Василівна. Вона хоче аби я платила їй, бо тепер заробляю втричі більше, коли вона живе з нами і дуже допомагає мені з сином. А я вважаю, що не маю цього робити, якщо хоче, то нехай чоловік мамі платить. Свекруха ніколи не працювала, тому не отримує пенсії взагалі. Як не стало свекра, Ольга Василівна переїхала до нас, бо не може жити одна, а в свою квартиру безкоштовно пустила далеку рідню. А я мрію носик і губки зробити, на свій бізнес майбутній відкладаю і на нашу відпустку в Карпатах на це літо. А живемо на гроші чоловіка, годуємо його маму і все необхідне для життя їй забезпечуємо. Ми живемо в Києві, тут все дуже дороге і з магазину, огороду власного нема і огірка безкоштовного. Та Ольга Василівна бажає 7 тисяч на місяць, бо хоче ходити на йогу, в театри
життєві історії 0
Я потребую вашої підказки, бо не можемо самі розібратися, хто правий, я чи Ольга Василівна. Вона хоче аби я платила їй, бо тепер заробляю втричі більше, коли вона

You cannot copy content of this page