alena

– Це моя весільна сукня??? – я не вірила очам, ось-ось з них бризнуть сльози. – Вона ж не нова! – Звісно, не нова, Оленко, – спокійно відповіла

– Це що в ньому плаває, Людочко? – спитала я, намагаючись зберегти спокій. – Це фрикадельки, які ти забула почистити від шкірочки? Я дивилася в суп, який поставила

– Що це з хлібом сталося? – Я дивилася на свіжі, ще пухкі буханці, які ще пахли свіжоспеченим, але мені захотілося плакати. Вони всі були обгрижені, обламані, золотих

Я була проти того, щоб син жив у тещі від початку. Відчувала материнська душа недобре. Але невістка так вирішила, сказала, що вона єдина дочка у батьків і Ростислав

– Ой що ж ти, Васильку, в прийти йдеш, та ще й до розлученої, аби чужих дітей годувати і на ноги підіймати! Та чи ж своєї хати нема?

Я часто стою тут в своїй дешевенькій машинці і дивлюся на ці особняки. Молодший синочок спить на задньому сидінні. Як би мені хотілося жити тут з усіма своїми

На прощання з татом мама приїхала з круглим животом. Вона поклала переді мною на стіл конверт з євро і сказала: — Доню, це останній конверт. Відтепер будуть тільки

– Куди дівається наша їжа і продукти, Артеме? — ну вже сил у мене ніяких нема! – скрикнула я, зазирнувши після роботи до холодильника. Ми стали жити з

Я вже не знаю, як змінити цих людей, як перевиховувати мені своїх свекрів. Чому вони не беруть приклад з моїх батьків? Ну це прийдуть з шоколадкою і шкарпетками,

Звати мене Наталя, зараз мені 38 років. Постійно я живу в Португалії, а зараз приїхала до рідних на Вінниччину у гості. І те що я бачу викликає у